АНОНС: У Києві презентують дослідження про доступ до архівів КГБ

До Дня працівників архівних установ 24 грудня історики та юристи розкажуть, як новий Закон про доступ до архівів полегшив користування документами та скільки українців почали шукати інформацію про репресованих родичів.

Експерти оцінили рівень доступу та умови роботи в архівах з раніше таємними документами радянських спецслужб. На прес-конференції презентують результати експертного опитування, представлять інформаційні матеріали та інфографіки, які допоможуть краще зрозуміти Закон про доступ до архівів та користуватися його перевагами.

Також громадськість озвучить рекомендації щодо створення та функціонування Архіву Українського інституту національної пам’яті, куди, згідно з Законом, мають передати історичні документи з-під відання силових органів — СБУ, МВС, Міноборони, Генпрокуратури, Служби зовнішньої розвідки, Прикордонної та Пенітенціарної служб.

Учасники прес-конференції:

  • Андрій Когут, в.о. директора Центру досліджень визвольного руху;
  • Анна Олійник, аналітик Центру досліджень визвольного руху;
  • Ігор Розкладай, юрист Інституту медіа права, керівник групи "Політика національної пам’яті" Реанімаційного пакету реформ.

Нагадаємо, що у 2014 році відновлено вільний доступ до розсекречених у 2008—2010 роках документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КГБ, які зберігаються в Архіві СБУ.

Сталий доступ до цих матеріалів повинен бути гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка як невід’ємну ознаку демократії передбачає обов’язкову можливість дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії.

21 травня 2015 р. набув чинності Закон України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", відповідно до якого запроваджується вільний доступ до цих документів у всіх архівах країни та передача їх з-під відомств силових органів до Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП).

24 грудня, четвер 11.00

Місце: Український кризовий медіацентр, Київ, вул. Хрещатик, 2 (Український дім)

І. Б.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.