В інтернет виклали спогади про український визвольний рух. СКАНИ

Спогади учасників та очевидців визвольного руху українців у XX ст. від Першої світової війни до демократичного руху кінця 80-початку 90х рр. виклали онлайн в Електронному архіві.

Зокрема це спогади учасників Легіону Українських січових стрільців, підпілля Організації українських націоналістів та Української повстанської армії, в'язнів радянських та нацистських концтаборів, жертв радянських та польських депортацій.

Всього — 571 спогад, написаний власноруч або занотований учасниками товариства "Меморіал". Більшість авторів цих спогадів вже немає в живих.

 Спогади Хніля П. про розстріли в'язнів радянською владою в червні 1941 року від 29.12.1989

"Окремі спогади складаються всього із кількох рядків, інші — досить об'ємні, але в будь-якому випадку вони будуть корисними для істориків, які досліджують події ХХ ст. Голоси безпосередніх очевидців дають змогу більш детально прослідкувати як значні історичні катаклізми, як от світові війни, впливали на життя пересічних людей, тих, хто до сих пір часто залишається за бортом історії", — розповів керівник Архіву Центру досліджень визвольного руху Андрій Усач.

Документи доступні на Електронному архіві визвольного руху avr.org.ua за цим посиланням (з 29 по 33 томи).

Нагадаємо, раніше вже були опубліковані анкети понад 2 тисяч репресованих українців з Львівщини, зібрані товариством "Меморіал".

 Спогади Підгородецького Василя про діяльність сім'ї в ОУН та репресії з боку МГБ  до 1983 р.

Відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом Центру досліджень визвольного рухуЛьвівського національного університету імені Івана Франка та Національного музею "Тюрма на Лонцького". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 23103 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.

Раніше Е-архів викладав в інтернет колекції документів, дотичних до:

- Державного секретаріату військових справ - військового відомства ЗУНР;

- видання "Пласту" - часопису під назвою "Вогні";

листування Шухевича і командування УПА;

"мельниківського" підпілля - так званої ОУН(м);

щоденникових записів бійців УПА;

Карпатської України;

шифрування і кодування документів ОУН;

Волинської трагедії;

масових розстрілів в'язнів НКВД улітку 1941 року;

польського підпілля у Львові 1942-44 років;

дослідження ідеолога ОУН про фашизм (1946);

- останнього командира УПА Василя Кука.

Сьогодні в Е-архіві доступні копії понад 23,1 тисяч документів.

І. Б.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.