Знайшли гробницю з серцем Сулеймана - чоловіка Роксолани

Гробниця з серцем османського султана Сулеймана I Пишного, яку вчені давно шукали, розташовується неподалік від міста Сігетвар на півдні Угорщини.

Про це заявив професор Норберт Пап з університету міста Печ (Угорщина), який проводив пошуки гробниці.

Археолог "практично впевнений" в тому, що виявлена ним прямокутна будівля є тим самим місцем.

Сулейман I помер в 1566 році під час облоги Сігетварa. Його тіло було перевезено в Стамбул і поховано в мавзолеї. Проте серце турецького правителя і чоловіка українки Анастасії Лісовської, відомої як Роксолана, так і залишилося в Угорщині.

Вчені давно шукають місце його поховання. Правління завойовника і реформатора Сулеймана (1494-1566) було "золотим віком" Османської імперії.

ТАКОЖ: Жіноче султанування в Туреччині розпочали і закінчили українки

"Наразі все вказує на те, що ця будівля могла служити гробницею Сулеймана, - зазначив Пап. - Однак, щоб визначити це зі 100-відсотковою точністю, будуть потрібні розкопки і дослідження сусідніх будівель", - говорить Пап.

Розкопкам передувала робота в архівах, в ході якої вчені шукали натяки на точне місце розташування гробниці. Дослідження місцевості, на якій зупинили вибір Пап і його колеги, виявило сліди кількох будівель. Одна з них була точно зорієнтована на Мекку.

Його Священна й Імперська Величність, Падишах, Султан султанів, Хан ханів (каган), Цезар Риму Сулейман І-ий Закононодавець (Пишний)

Ця місцевість підійшла під опис оттоманського поселення Турбек, заснованого в 1570-х роках на місці поховання серця Сулеймана. Воно служило місцем паломництва, поки не було зруйновано в 1680-х, після величезної перемоги над Османською імперією під Віднем.

У ході розкопок, які проводилися в жовтні і листопаді, вчені виявили прямокутну будівлю. Всередині - центральна кімната розміром приблизно 8 на 8 метрів.

Гробниця була розграбована. Деякі декоративні елементи залишилися недоторканими. Вони схожі на ті, що можна побачити в мавзолеї Сулеймана Пишного в Стамбулі.

Інше за темами НЕКРОПОЛІ та ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ

Новое Время

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.