АНОНС: У Києві - прем'єра фільму "Легіон" про Галицьку армію

Події у фільмі розгортаються в період 1918-1919 років, коли Австро-Угорська імперія доживала свої останні дні. Для українців вирішальним стає 1 листопада 1918 року - саме в цей день розпочинається повстання українських військових з лав добровольчого Легіону Січових стрільців.

На прем’єрі у Києві фільм представлять його творці режисер Тарас Химич, автор сценарію історик Олександр Пагіря, а також Голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович

"Легіон. Хроніка Української Галицької армії 1918-1919" - це новий погляд на УГА. Документально-ігровий фільм знятий яскраво, динамічно, відверто. Неоднозначна історія тих років показана з точок зору всіх сторін-учасиць - цей баланс допоможе поглянути на події 1918-1919-х по-новому. Сюжетна лінія створена на основі спогадів очевидців.


Результатом стало проголошення самостійної держави на етнічних українських землях. Глядач побачить, яким чином розгорталися події на Галичині: стосунки з відродженою Польщею; загроза з боку більшовиків, які насували з Сходу; намагання Європи створити "санітарний кордон".

Події у фільмі розгортаються в період 1918-1919 років, коли Австро-Угорська імперія доживала свої останні дні. Поляки, українці, чехи, угорці та південні слов’яни готувалися до проголошення незалежності своїх держав. Для українців вирішальним стає 1 листопада 1918 року, саме у цей день розпочинається повстання українських військових з лав добровольчого Легіону Січових стрільців.

А на тлі цього — історії людей, які в той чи інших спосіб стали свідками важливих подій, були їх рушійною силою або ж навпаки мовчазними спостерігачами.

 

Це - перший в Україні документальний фільм, знятий з використанням найсучасніших технологій у форматі 4K, що забезпечує підвищену чіткість зображення. Над фільмом працювала команда Львівської студії "Invert pictures".

У постановці боїв та відтворенні батальних сцен допоміг ветеран російсько-української війни Володимир Правосудов, а також військово-історичний клуб "Повстанець" (м. Київ). Ініціатором створення фільму є громадська організація Українська Галицька Асамблея, у рамках проекту documentary.org.ua.

3 грудня (четвер) о 19.30

Місце: Будинок кіно (вул. Саксаганського, 6)

Вхід на прем’єру вільний

Подія на Фейсбуці - тут.

Дивіться також:

Як галичани проголосили державу. ФОТО

Свято злуки 22 січня 1919 року. Унікальні ФОТО

Лідер ЗУНР Петрушевич міг стати президентом усієї України

В Інтернет виклали документи Української Галицької армії

Враження галичанина від подорожі по Наддніпрянщині. 1911 рік

Реконструкція боїв між українцями та поляками у Львові 1918-го. ФОТО

Серпень 1919 року. Як армія ЗУНР допомагала Петлюрі визволяти Київ

Союзна держава. Олег Павлишин про дружбу УНР та ЗУНР

"Ланцюг єднання" Київ-Львів 1990 року. ФОТО

Інші матеріали за темою "ЗУНР"

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.