В УМАНІ ВІДКРИЛИ ПАМ'ЯТНИК ГОНТІ І ЗАЛІЗНЯКУ. Фото

В Умані відкрили монумент керівникам Коліївщини (селянсько-козацького повстання 1768-69 років) Івану Гонті і Максиму Залізняку. З цитатою Тичини проти Третього рейху.

Про відкриття монументу в центрі Умані (Черкаська область) повідомляє 04744.info.

Пам’ятний камінь на цьому місці було закладено в 1968 році. Однак під різними приводами будівництво так і не розпочалося.

В часи незалежності громадські активісти відкрили рахунок для збору коштів на пам’ятник.

За інформацією телеканалу "Умань", скульптуру виготовив київський скульптор. Її вага – п’ять тонн.

 Фото: infomist.ck.ua

Довкола постаменту - цитата з антифашистського вірша, написаного Павлом Тичиною в 1943 році: "Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була", тільки чомусь зі знаком оклику.

 

На 5 грудня анонсовано освячення пам’ятника.

Нагадаємо, завтра у Львові відбудеться історичний семінар "Уманська різанина чи уманська перемога 1768?: "дві сторони" чотирьох історичних пам’ятей".

Коліївщина — селянсько-козацьке повстання 1768-69 рр. проти кріпосницького, релігійного та національного гніту правобережного українського населення в Речі Посполитій.

Очолив повстання запорожець Максим Залізняк, його найближчим сподвижником став уманський сотник Іван Гонта.

Коліївщина стала найвищим етапом гайдамацького руху XVIII сторіччя. Гайдамаками називали себе повстанці Київщини, Волині і Поділля, які боролися проти соціального пригноблення і безчинств шляхти, яка в ті часи влаштувала війну проти короля Польщі.

Повстання увінчалося масовими розправами над католицьким та єврейським населенням. Було придушене російськими військами (спільно з поляками), а гайдамацькі ватажки — страчені або заслані на Далекий Схід.

ТАКОЖ: На Черкащині на постамент від Кірова встановили Гонту

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.