Спецпроект

"Голодомор: зернятко надії" - інтерактивний Урок пам'яті для дітей

Урок "Голодомор: зернятко надії" знайомить дітей з основними поняттями теми Голодомору у формі, яка не травмує дитячу психіку, пробуджує в дітей поцінування хліба, взаємодопомогу, людяність та вміння співпереживати.

У рамках вшанування 82-х роковин Голодомору відбудеться публічний інтерактивний урок для дітей 7-9 років. Захід включатиме ознайомлення дітей з музеєм, а також 40 хвилин розповіді, питання, відповіді, транслювання відеосвідчень, робота з методичними картками.

Такий вид занять було започатковано музеєм у жовтні 2015 року на відкритому семінарі для вчителів історії шкіл міста Києва, де їх навчали методиці викладання теми Голодомору в школі.

Урок розроблено на основі методичного посібника історика-методиста Олександра Войтенка "Голодомор: людський вимір трагедії", рекомендацій Почесного консула Канади в Україні, педагога і громадської діячки Оксани Винницької-Юсипович та психолога Людмили Гридковець.

Інтерактивні уроки такого типу розробляють і проводять у музеї для школярів різних вікових категорій.

Акредитація на урок: 044 254-45-12, memohood@ukr.net

Нагадаємо, що 28 листопада 2015 Україна вшановуватиме мільйони жертв Голодомору. Влада та громадськість спільно пом’януть убитих геноцидом. Відповідний Указ днями підписав Президент України. 82 роковини пройдуть під гаслом: "Люди правди. Щоб світ знав" в пам’ять кожного, хто в часи геноциду та інформаційної завіси долав брехню та байдужість і свідчив про Голодомор.

Додатково інформації по цьогорічному вшануванню можна подивитися на сайті УІНП. Архів з медіаматеріалами оновлюється.

Публічний інтерактивний Урок пам'яті

23 листопада (понеділок), 14.00

Місце: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" (м. Київ, вул. Лаврська, 3)

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.