Спецпроект

Автор ІП прочитає лекцію про політизацію Голодомору

Щорічне звернення до теми Голодомору супроводжується низкою ідеологічних та політизованих тлумачень, які висловлюють як різні варіанти українського патріотичного ставлення, так і критику самої фактичної основи інформації про Голодомор.

Кандидат історичних наук, автор "Історичної правди" Геннадій Єфіменко у приміщенні Національного Музею Історії України прочитає лекцію і поговорить з усіма охочими на тему "Політизовані тлумачення Голодомору".

Що може сказати з цього приводу академічна наука? Як оцінювати тодішню статистику та факти? Які політичні та "наукові" оцінки викривлюють реальні події? Відповіді на ці питання Ви зможете почути від лектора, а також поспілкуватися з ним безпосередньо на задану тему.

Геннадій Єфіменко — кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ.

Лекція-дискусія відбуватиметься в рамках проекту "Відкрита Школа Історії". Це спільний громадський проект від ГО "Патріотичні ініціативи" та інтернет-порталу "Likбез. Історичний Фронт".

Час і місце: 14 листопада, 16:00. Київ, вул. Володимирська, 2, Національний музей історії України.

Партнери проекту:
Інститут історії України НАН України,
Український інститут національної пам'ятіі,
Історичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка,
Національний Музей Історії України - НМІУ.

Проект відбувається за підтримки Адміністрації Президента України.

Автори інтернет-проекту "LIKБЕЗ. Історичний фронт" – фахові історики, представники провідних наукових та освітніх установ України – починають цикл відкритих лекцій, спрямованих на розвінчання історичної міфотворчості та ідеологізації історії.

Інформація, яку отримають слухачі, допоможе орієнтуватися у тих історичних темах, що на сьогодні стають об’єктом маніпулювання під час інформаційної війни та політичних дискусій.

Проект є некомерційним та позаполітичним. Вхід БЕЗКОШТОВНИЙ.

Лекції триватимуть щонайменше до літа 2016 року, раз на два тижні.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.