Спецпроект

Автор ІП прочитає лекцію про політизацію Голодомору

Щорічне звернення до теми Голодомору супроводжується низкою ідеологічних та політизованих тлумачень, які висловлюють як різні варіанти українського патріотичного ставлення, так і критику самої фактичної основи інформації про Голодомор.

Кандидат історичних наук, автор "Історичної правди" Геннадій Єфіменко у приміщенні Національного Музею Історії України прочитає лекцію і поговорить з усіма охочими на тему "Політизовані тлумачення Голодомору".

Що може сказати з цього приводу академічна наука? Як оцінювати тодішню статистику та факти? Які політичні та "наукові" оцінки викривлюють реальні події? Відповіді на ці питання Ви зможете почути від лектора, а також поспілкуватися з ним безпосередньо на задану тему.

Геннадій Єфіменко — кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ.

Лекція-дискусія відбуватиметься в рамках проекту "Відкрита Школа Історії". Це спільний громадський проект від ГО "Патріотичні ініціативи" та інтернет-порталу "Likбез. Історичний Фронт".

Час і місце: 14 листопада, 16:00. Київ, вул. Володимирська, 2, Національний музей історії України.

Партнери проекту:
Інститут історії України НАН України,
Український інститут національної пам'ятіі,
Історичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка,
Національний Музей Історії України - НМІУ.

Проект відбувається за підтримки Адміністрації Президента України.

Автори інтернет-проекту "LIKБЕЗ. Історичний фронт" – фахові історики, представники провідних наукових та освітніх установ України – починають цикл відкритих лекцій, спрямованих на розвінчання історичної міфотворчості та ідеологізації історії.

Інформація, яку отримають слухачі, допоможе орієнтуватися у тих історичних темах, що на сьогодні стають об’єктом маніпулювання під час інформаційної війни та політичних дискусій.

Проект є некомерційним та позаполітичним. Вхід БЕЗКОШТОВНИЙ.

Лекції триватимуть щонайменше до літа 2016 року, раз на два тижні.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.