В Німеччині посадили 87-річну жінку за заперечення Голокосту

В Німеччині окружний суд Гамбурга засудив 87-річну Урсулу Хавербек-Ветцель до 10 місяців в'язниці за заперечення Голокосту.

Про це повідомляє Suddeutsche Zeitung.

Як пише видання, такі заяви засуджена зробила під час судового процесу у справі "бухгалтера Освенциму" Оскара Гренінга.

 Урсула Хавербек-Ветцель. Фото: Suddeutsche Zeitung

Раніше Хавербек-Ветцель вже засуджували до умовних термінів за тим же звинуваченням.

Наразі суд вирішив, що заяви 87-річної жінки "підігрівають агресивні настрої в суспільстві".

Хавербек-Ветцель заявляла журналістам, що табір смерті Аушвіц (Освенцим) не був місцем масового знищення євреїв, а також, що Голокосту не було як такого.

Раніше повідомлялося, що німецька прокуратура звинуватила 91-річну громадянку Німеччини у військових злочинах в Освенцимі.

Європейська правда

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.