Спецпроект

ВІДНОВЛЕНО ДІАЛОГ ІСТОРИКІВ УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ

Після семирічної перерви Український інститут національної пам’яті та Польський інститут національної пам’яті відновили історичний діалог.

Установче засідання Українсько-польського форуму істориків відбулось в Києві 2-4 листопада 2015 року. На нарадах вирішено організаційні питання, що стосуються роботи Форуму, окреслено основні напрями та конкретизовано теми роботи Форуму на 2016 р.

 Урочиста інаугурація Українсько-польського форуму істориків у Митрополичому будинку, Національний заповідник "Софія Київська", 2 листопада 2015 року

Історики визначили кількість учасників Форуму (12 осіб) та затвердили співголовуючих від української та польської груп, якими стали професор Юрій Шаповал та професор Вальдемар Резмер, визначили терміни наступних засідань Форуму. Основний хронологічний фокус роботи Форуму 1939-1947 роки.

З польського боку брали участь: проф. Гжегож Грицюк, проф. Гжегож Мазур, проф. Гжегож Мотика, проф. Ян Пісулінський, проф. Вальдемар Резмер, д-р Маріуш Зайончковський, секретар - д-р Дорота Лєвша. Крім того, д-р Павєл Укєльський та д-р Кшиштоф Пєрсак - представники Інституту національної пам’яті.

к.і.н. Володимир В’ятрович, Голова УІНП,  та д-р Павєл Укєльський, заступник Голови Інституту національної пам’яті Польщі під час брифінгу за результатами Форуму в Українському кризовоми медіацентрі,  4 листопада 2015 року 

Учасники української робочої групи: проф. Іван Патриляк, проф. Ігор Ільюшин, проф. Леонід Зашкільняк, проф. Богдан Гудь, голова УІНП — к.і.н. Володимир В’ятрович, проф. Юрій Шаповал, секретар - к.і.н Олена Гуменюк. Крім того — Аліна Шпак та Олександр Зінченко, представники УІНП.

Джерело: офіційний сайт Українського інституту національної пам'яті

Більше матеріалів за темою  доступні за посиланням "Волинська трагедія"

сг

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.