Українсько-польський форум істориків розпочав спільні засідання в Києві

Про перші результати роботи Українсько-польского форуму істориків для дослідження польсько-українських відносин, організованого Інститутами національної пам’яті обох країн, розкажуть на брифінгу в середу, 4 листопада.

Доповідачами з обох сторін на брифінгу будуть:

к.і.н. Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті,
д-р Павел Укельський, заступник Голови Інституту національної пам’яті Республіки Польща.

Українські та польські історики відновлюють діалог і зібралися, щоб обговорити проблеми, які стосуються найскладніших питань спільної історії, зокрема українсько-польського конфлікту 1939-1947 років.

Відновлення зустрічей у такому форматі ініційоване Українським інститутом національної пам’яті і Польським інститутом національної пам’яті. Зустрічі планується проводити двічі на рік — в Україні та Польщі. Наразі 2-4 листопада триває перша така зустріч.

З польської сторони у роботі Форуму беруть участь:
д-р Павел Укельський, заступник Голови Інституту національної пам’яті Польщі
д-р Кшиштоф Персак, директор офісу Голови Інституту національної пам’яті Польщі

Учасники українсько-польского форуму істориків з польської сторони:
проф. Гжегож Грицюк (Вроцлавський університет)
проф. Гжегож Мазур (Ягеллонський університет)
проф. Гжегож Мотика (Польська Академія Наук)
проф. Ян Пісулінський (Жешувський університет)
проф. Вальдемар Резмер (Університет Миколая Коперника в Торуні)
д-р Маріуш Зайончковський (Інститут національної пам’яті Польщі)
д-р Дорота Левша, секретрар групи від Інституту національної пам’яті Польщі

З української сторони у роботі Форуму беруть участь:
Аліна Шпак, перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті
Олександр Зінченко, керівник Служби Голови Українського інституту національної пам’яті

Учасники  українсько-польского форуму істориків з українського боку:
к.і.н. Володимир В’ятрович (Український інститут національної пам’яті)
проф. Богдан Гудь (Львівський національний університет),
проф. Ігор Ільюшин (Київський славістичний університет)
проф. Леонід Зашкільняк (Львівський національний університет),
проф. Іван Патриляк (Київський національний університет імені Тараса Шевченка),
проф. Юрій Шаповал (Інститут етнополітичних досілджень ім. І. Кураса НАН України)
к.і.н. Олена Гуменюк, секретар групи від Українського інституту національної пам’яті

4 листопада (середа), 17.00

Місце: Український кризовий медіацентр (Український дім, вул. Хрещатик, 2)

Вхід вільний

І. Б.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.