В Києві покажуть фільм 1930-го року за сценарієм Бажана. ФОТО

У Києві покажуть фільм Григорія Гричер-Черіковера "Квартали передмістя".

Про це повідомили в Національному центрі Олександра Довженка.

Зустріч відбудеться в рамках циклу показів фільмів, сценарії до яких створив Микола Бажан, український поет-авангардист, засновник і редактор журналу "Кіно".

Час і місце: четвер, 5 листопада о 19:00. Київ, кінотеатр "Ліра", вул. Велика Житомирська, 40 (Львівська площа).

Фільм "Квартали передмістя" (53 хв.) знято в 1930 році на Київській кінофабриці "Українфільм" (УСРР). Це оптимістична драма про побутові й національні конфлікти перших років СРСР.

 

Переїхавши жити в будинок свого чоловіка Васі, єврейська дівчина Дора зустрічає неприязне ставлення його родини.

Батьки Васі супроводжують Дору скупими поглядами, а сусіди позаочі пліткують, що "єврейка хазяйство до рук прибирає". За Дору заступаються її колеги та колежанки по заводу – молодіжний комсомольський осередок. А товариш подружжя Мишко пропонує їм переїхати жити в його кімнату.

 

"Квартали передмістя" - один із небагатьох українських радянських фільмів 1920-х років, де головною дійовою особою є жінка.

Будувати своє особисте життя Дорі доводиться на місці активних соціальних зламів: молодого і традиційного, пролетарського і національного, комунарного і приватного.

 

Над створенням фільму працювала цікава команда: помітний режисер українського єврейського кіно 1920-х Григорій Гричер-Черіковер, молодий письменник та редактор журналу "Кіно" Микола Бажан та один із найперших операторів України та Росії Микола Козловський.

 

У ролях: Ната Вачнадзе, Ростислав Орлов, Іван Юдін, Володимир Лісовський, А.Норвилло, Білінська, Бабіна, Борис Загорський.

 

Цикл показів "Микола Бажан і кіно" організовано спільно з Київським літературно-меморіальним музеєм-квартирою Миколи Бажана.

Як відомо, у 2014 році німу стрічку режисера Дзиґи Вєртова "Людина з кіноапаратом" виробництва Всеукраїнського кінофотоуправління (ВУФКУ) було визнано найкращим документальним фільмом усіх часів.

Дивіться також:

Журнал 1920-x "Кіно" - обкладинки й тексти. ФОТО

Олександр Доженко. Розсекречені документи спецслужб

Найпопулярніші фільми УРСР і решти Союзу. ВІДЕО

Інші матеріали за темою "Кіно"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.