Одеський архів продовжує оцифровувати документи

Державний архів Одеської області продовжує роботу над проектом "Електронний архів": у розділі "Метрика" розміщено цифрові копії 10 метричних книг фонду 924 – "Вірменська Апостольська церква імені Григорія Просвітителя міста Одеси".

Про це повідомляє сайт архіву.

Фонд 924 нараховує 10 одиниць зберігання - метричні книги про народження, шлюб і смерть за 1845-1922 рр.

Оцифрована обкладинка однієї з архівних тек

Після надходження до Держархіву документи знаходилися у фонді Херсонської духовної консисторії (Ф. 37. - Оп. 13-а); у 2010 році справи було виділено в окремий фонд.

Першу вірменську церкву в Одесі - храм Св. Григорія Просвітителя було збудовано на розі вулиць Катерининської та Базарної у 1840 році.

В 1944 році будівлю було пошкоджено авіаційною бомбою, в 1951 році церква була знесена (згодом на цьому місці було споруджено житловий будинок; новий храм Св. Григорія Просвітителя споруджено в 1995 році на Гагарінському плато).

Як відомо, вже багато років будівля Держархіву Одеської області перебуває в аварійному стані.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.