Одеський архів продовжує оцифровувати документи

Державний архів Одеської області продовжує роботу над проектом "Електронний архів": у розділі "Метрика" розміщено цифрові копії 10 метричних книг фонду 924 – "Вірменська Апостольська церква імені Григорія Просвітителя міста Одеси".

Про це повідомляє сайт архіву.

Фонд 924 нараховує 10 одиниць зберігання - метричні книги про народження, шлюб і смерть за 1845-1922 рр.

Оцифрована обкладинка однієї з архівних тек

Після надходження до Держархіву документи знаходилися у фонді Херсонської духовної консисторії (Ф. 37. - Оп. 13-а); у 2010 році справи було виділено в окремий фонд.

Першу вірменську церкву в Одесі - храм Св. Григорія Просвітителя було збудовано на розі вулиць Катерининської та Базарної у 1840 році.

В 1944 році будівлю було пошкоджено авіаційною бомбою, в 1951 році церква була знесена (згодом на цьому місці було споруджено житловий будинок; новий храм Св. Григорія Просвітителя споруджено в 1995 році на Гагарінському плато).

Як відомо, вже багато років будівля Держархіву Одеської області перебуває в аварійному стані.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.