В Києві - виставка до 70-річчя ООН і Україну в ній

У читальному залі Центрального державного архіву громадських об’єднань України відбудеться урочисте відкриття виставки документів Національного архівного фонду України, присвяченої 70-й річниці заснування Організації Об’єднаних Націй.

Документальна експозиція охоплює період від 1945 р. – заснування Організації Об’єднаних Націй на міжнародній конференції в Сан-Франциско до сьогодення.

 

На виставці презентуватимуться невідомі широкому загалу документи, що розкривають:

- діяльність Представництва України при Організації Об’єднаних Націй;

- участь українських делегацій у засіданнях Генеральної Асамблеї ООН;

- діяльність України в Раді Безпеки, Економічній і Соціальній раді, ЮНЕСКО, в інших міжнародних організаціях, комітетах та комісіях,

- а також висвітлюють ратифікацію Україною конвенцій та договорів ООН тощо.

Відвідувачі виставки матимуть змогу ознайомитися з документами про участь української делегації в Сан-Франциській конференції з утворення ООН та її внесок у розробку Статуту ООН, про міжнародні культурні заходи України в рамках ЮНЕСКО тощо.

Особливе місце в експозиції займають документи про діяльність ООН у сфері підтримки та захисту прав і свобод людини.

Серед представлених матеріалів – відкритий лист ув’язнених у радянських таборах українців до Комісії ООН з прав людини.

Під час презентації виставки демонструватиметься хронікальний фільм з фондів ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного про заснування Організації Об’єднаних Націй.

Експозицію виставки підготовлено спільними зусиллями ЦДАГО, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного, Галузевого державного архіву Міністерства закордонних справ України.

Виставка працює з 23 вересня в читальному залі ЦДАГО України (м. Київ, вул. Кутузова, 8) 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.