ЦЕНТР ДОВЖЕНКА СТВОРЮЄ МУЗЕЙ КІНО. Шукають дизайнера

Національний центр Олександра Довженка оголосив конкурс проектів інтер’єру Музею кіно.

Про це повідомляє DreamKyiv.

Конкурс триватиме до 8 листопада, оголошення переможців очікується 11 листопада. Призовий фонд складає 20 000 гривень. Переможець зможе координувати реалізацію свого проекту.

Як зазначають організатори конкурсу, до участі допускаються архітектори та дизайнери, без обмежень.

У своїх проектах вони повинні зберегти індустріальний простір кінокопіювальних цехів на київській вулиці Васильківська, 1, у приміщенні яких розташовано Центр.

 Нещодавно придбали нові експонати майбутнього музею - переглядовий столик та кінопроектор для 8-мм плівки. Фото: ФБ Центру Довженка

Під Музей кіно в Центрі Довженка виділена частина приміщень п’ятого поверху площею 1200 квадратних метрів, раніше там були цехи обробки плівки. Висота стелі – 5,78 метра.

Музей кіно має складатися з таких зон:

    - зона змінної експозиції/галерейний простір
    - постійна експозиція з чотирма тематичними секціями
    - музей виробництва (зі збереженням теперішнього виробничого циклу)   

Додатково в проекті мають бути зони спільного користування (коридор, туалет, кінокрамниця, зона відпочинку).

 

Проекти слід надсилати на адресу: competition@dovzhenkocentre.org. Додаткова інформація доступна за посиланням.

Національний центр Олександра Довженка — державне підприємство, що об'єднує державний кіноархів художніх фільмів та кінокопіювальну лабораторію. Фактично - державна фільмотека України.

Єдиний член Міжнародної федерації кіноархівів (FIAF) в Україні. Підпорядковується Міністерству культури та Державній агенції з питань кіно.

Інші матеріали про Національний центр Олександра Довженка

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.