"Злочин без кари та кара без злочину" - публічна дискусія

21 жовтня в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві відбудеться публічна дискусія "Злочин без кари та кара без злочину" на тему радянських репресій, їх належної правової та суспільної оцінки, а також питань декомунізації й політики пам'яті в Україні.

Про це повідомляє Харківська правозахисна група. Нагодою для публічної дискусії стала експозиція документальної банерної виставки "Жити або писати. Оповідач Варлам Шаламов".

Спікери: Євген Захаров (модератор, ХПГ), Олександр Зінченко (Український інститут національної пам'яті), Роман Подкур (Інститут історії НАН України), Ніна Лапчинська (Національний музей "Меморіал жертв Голодомору") обговорюватимуть такі питання:

1. Злочин без кари: чи потрібна сьогодні правова кваліфікація злочинів радянського комунізму?

2. Кара без злочину: короткий огляд політичних репресій в радянській Україні – чи слід про них сьогодні пам’ятати?

3. Чи був спротив у ГУЛАГу?

4. Чи маємо сьогодні право на правду? Сучасна ситуація з доступом до архівних документів про політичні репресії

5. Що таке декомунізація? Чи достатньо реалізації ухвалених законів?

6. Якою має бути політика пам’яті в сучасній Україні?

У рамках заходу також презентують книгу Софії Шоломової "Сердечный отклик. Этюды о Варламе Шаламове". – Харьков: "Права людини", 2015.

Варлам Тихонович Шаламов – першокласний прозаїк і поет, один з найвідоміших, поряд з Олександром Солженіциним, письменників радянського ГУЛАГу, автор відомих "Колимських оповідань". У його долі завжди була присутня і, як незрима нитка, зв’язувала воєдино всі етапи його життя, висока поезія.

Ця "нитка" виявилася напрочуд міцною, а його доля – найвищою мірою повчальною. Він не просто вижив у ГУЛАГу, що саме по собі слід вважати дивом, не тільки не зламався, але і зміг в повний голос розповісти приголомшуючу правду про життя в нелюдських умовах.

21 жовтня, середа, 18.00

Місце: Національний музей Тараса Шевченка в Києві (бульвар Тараса Шевченка, 12)

Вхід вільний.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.