"Українці— народ-військо". В УІНП розповіли про армію без держави

Українці - один із небагатьох народів у світі, які могли створювати своє військо, навіть не маючи держави, - розповіли  "ІП" в Інституті національної пам’яті з нагоди 14 жовтня - Дня захисника України.

"У XVI-XVII столітті козацьке військо творилося раніше за державу і потім з нього постала українська держава. Це повторилося в ХХ столітті. І у 1917-1920 роках, і пізніше, коли наша земля була окупована нацистами, люди самі брали до рук зброю.

Українська повстанська армія почала формуватися стихійно, потім цю ініціативу підтримала Організація українських націоналістів. УПА вибудовувалася звичайними людьми за зразком регулярних армій і стала унікальним явищем у світовій історії" - каже історик, голова Інституту Володимир В'ятрович.

Він стверджує, що творення українцями сучасної армії в 2014-2015 роках - теж продовження традицій та історичного досвіду:

"Військові, добровольці, медики, волонтери, кожен громадянин/громадянка, які допомагають армії і є тим народом, здатним практично без підтримки держави виставити проти ворога боєздатну армію. Ми - народ-військо".

Як відомо, День захисника України призначено на церковне свято Покрови Пресвятої Богородиці. Українська традиція вшанування Покрови була популярною в козацьку добу. У XX ст. Покрову як опікунку українського війська прийняла Українська повстанська армія.

 

Після відновлення незалежності у 1991 році цей день був неформальним Днем козацтва та УПА.

З 2014 року 14 жовтня стало державним святом захисників та захисниць України, з 2015 цей день також вихідний.

Більше про історію свята - у матеріалі на сайті Українського інституту національної пам’яті.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.