Журналістам проведуть екскурсію по військових похованнях Києва

Український інститут національної пам’яті запрошує представників ЗМІ відвідати екскурсію "Українські військові поховання Києва" територією Державного історико-меморіального Лук’янівського заповідника, що відбудеться 13 жовтня .

Співробітник Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд розповість про історію появи українських військових поховань на кладовищах столиці, боротьбу більшовицької влади з "культом могил" та сучасну роботу УІНП з обліку та збереження місць пам’яті.

Проходячи алеями цвинтаря, журналісти дізнаються, хто зі славних воїнів там похований, про міфи і легенди, пов’язані з ними, обставини поховання та посмертну память.

Тут, зокрема, є могили учасників бою під Крутами Володимира Шульгина і Володимира Наумовича, козака полку ім. П. Полуботка Миколи Забіяки, українського державного та військового діяча Зеленого Клину Юрія Глушка, сектор військових поховань учасників АТО.

13 жовтня, 11:00

Місце: Лук’янівський цвинтар (збір біля центрального входу вул. Дорогожицька, 7).

Екскурсія триватиме протягом години (з 11:00 до 12:00)

Акредитація обов’язкова:  тел.: +380 44 253-15-63+380 95 628-16-01

Нагадуємо, що 14 жовтня в Україні вперше святкуватимуть День захисника України.

 І. Б.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.