У Києві визначать достовірні зображення гетьмана Мазепи

Національний музей історії України запрошує на лекцію "Гетьман Іван Мазепа у вітчизняному та європейському образотворчому мистецтві", присвячену до Дня Покрови Пресвятої Богородиці та Дня українського козацтва

Гетьман Іван Мазепа – одіозна особистість у вітчизняній культурі та історії. Навколо його імені і нині не стихають суперечки, а дослідники продовжують з’ясовувати сторінки його біографії та визначати, яке із його зображень вважати достовірним. 

Завідувач відділу документально-речових фондів Національного музею історії України, кандидат історичних наук Олена Походяща поділиться своїми розвідками щодо іконографії гетьмана Івана Мазепи та визначить найбільш достовірні зображення, що характеризують Мазепу як особистість і державного діяча. 

Також буде розглянуте питання сприйняття соціумом образу гетьмана (його сучасниками та наступними поколіннями) через призму мистецької спадщини вітчизняних та європейських художників.

 

10 жовтня (субота), 16:00

Місце: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2)

Вхід вільний

Сторінка події у "Фейсбуці" - тут.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.