У Музеї історії Києва - виставка про студентський Майдан 1990-го. ФОТО

25 років тому, 2 жовтня 1990-го, у Києві на площі Жовтневої революції (нині Майдан Незалежності) розпочався студентський страйк, який пізніше отримав назву "pеволюція на граніті".

З нагоди річниці Український інститут національної пам'яті разом із Музеєм історії міста Києва створили мультимедійну виставку "Майдан: Від незалежності до свободи".

Експозиція складається зі світлин і предметів, які нагадують про студентське голодування, акцію "Україна без Кучми" 2000–2001років, Помаранчеву революцію 2004-го та Революції Гідності 2013–2014 років. Також у залах встановлені мультимедійні монітори з відео з подій.

Відкриття виставки відбулося 2 жовтня 2015 року в Музеї історії міста Києва. Голова УІНП Володимир В’ятрович на відкритті сказав, що виставка присвячена дуже важливому періоду в українській історії і є інструментом для осмислення тих подій:

"Часом історія стає дуже місткою, і короткі періоди заміняють цілі століття. Коли ми говоримо про час між 1990 роком і 2015-м — ми говоримо про час зміни епох. Цією виставкою мирозповідаємо про 25 років через призму невеличкого шматка землі в центрі столиці — площі Жовтневої революції, яка потім стала майданом Незалежності. Це — місце трьох революцій, трьох Майданів.

Фото: Вікторія Скуба 

Але жодна з них не стала революцією вповні. Зараз ми отримали шанс завершити цю революцію перемогою. Чи нам знову доведеться починати нову революцію? Так, якщо ми не будемо пам’ятати трьох попередніх. Українське суспільство здебільшого досі залишається суспільством без пам'яті.

Ми надто мало використовуємо минуле як досвід. Наше завдання цією виставкою зробити крок до того, щоб українські Майдани стали частиною спільного досвіду – досвіду про те, що українці здатні об'єднуватися; що навіть коли ми боремося проти надзвичайно сильного ворога, то здатні перемогти, якщо ми разом".

Революція на граніті стала переломним моментом в утвердженні незалежності України.

Відеоролик, створений до 25-ї річниці Революції на граніті

"Студентське голодування 1990 року, яке потім здобуло назву Революція на граніті, привело до незалежності України, - наголосив Віце-прем'єр-міністр з гуманітарних питань Вячеслав Кириленко. Якби не було голодування — не було б Акта від 24 серпня 1991 року.

Коли два тижні я прожив, як студент філософського факультету і один із організаторів голодування, на тодішній площі Жовтневої революції, на моїх очах країна змінювалась.

Люди, які крім комунізму і марксизму нічого не чули, за дві-три години спілкування з голодуючими студентами йшли або з великим знаком запитання щодо того, чи справді Україна має єдину долю — бути під російсько-комуністичним ярмом, чи й узагалі - переконані, що треба змінювати країну".

 Фото: Вікторія Скуба 

На урочистому відкритті також були присутні учасники Революції на граніті Віктор Рог, Олексанр Ксенофонтов, Олесь Доній, Анжеліка Рудницька та інші.

У експозиції використано матеріали: зі збірок Музею Івана Гончара, ГО "Музей Майдану", Музею  Києво-Могилянської Академії, Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного, інформаційних агентств УНІАН та УКРІНФОРМ, Департаменту містобудування та архітектури КМДА, телеканалу ЕспресоTV, поета і барда Ігоря Жука.

Виставка працюватиме до 10 січня.

Адреса: Музей історії Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7)

Організатори виставки: Український інститут національної пам’яті, Музей історії міста Києва, Київська міська державна адміністрація, Департамент культури.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.