Євреї просять владу відкрити Музей Голокосту в Бабиному яру

Єврейські організації України звернулись до керівництва країни з проханням посприяти у відкритті Музею Голокосту в Бабиному Яру до 75-річниці трагедії.

Про це сказав президент Єврейського Форуму України Аркадій Монастирський, повідомляє Укрінформ.

"Музей Бабиного Яру має з'явитись у Києві до 75-ї річниці трагедії. З початку розстрілів минуло 74 роки, але досі в Києві не існує музею, який би нагадував людям про цю жахливу трагедію", - сказав Монастирський.

Він зазначив, що сьогодні в Бабиному Яру та поблизу нього встановлено 25 пам'ятників, створено Національний історико-меморіальний заповідник, але огорожі навколо нього немає, відеоспостереження не ведеться.

Через це у Бабиному Яру вільно почуваються вандали. Так, у вересні на Менорі (золотому семистовбурному світильнику) з'явилася свастика, а напередодні Нового єврейського року в ніч проти 13 вересня невідомі підпалили пам'ятник.

У свою чергу директор Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" Борис Глазунов зауважив, що вже розроблений генеральний план облаштування території, є передпроектні пропозиції щодо Меморіального музею, розроблений проект Алеї праведників - і все це реально зробити до 75-ї річниці трагедії.

У цьому зв'язку представники єврейських організацій звернулись до керівництва  України з проханням про сприяння.

Все за темою "Бабин Яр"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.