У Києві - виставка до 25-річчя студентської революції на Майдані 1990-го

Мультимедійну виставку "Майдан: Від незалежності до свободи" експонуватимуть у Музеї історії міста Києва.

Урочисте відкриття відбудеться за участі голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, учасників Революції на граніті Віктора Рога, Володимира Гонського, Олексанра Ксенофонтова, Олеся Донія.

Революція на граніті почалася 2 жовтня 1990 р. з голодування декількох десятків студентів на тодішній площі Жовтневої революції.

Вона стала першим, але не останнім Майданом – початком Другої української революції – антиімперської та антирадянської. Цей мирний масовий опір, що раз у раз виникав у столиці України, став також унікальним явищем у новітній європейській і світовій історії.

"Акція мала характер "за", а не "проти". Провідною була ідея свободи для всієї української нації, яка народжувалась якраз тоді, і в цьому не було нічого вульгарно націоналістичного", – сказав історик, журналіст, учасник Революції на граніті Вахтанг Кіпіані.

Виставка показує політичну історію українського Майдану як боротьби за повернення України до Європи: через акцію "Україна без Кучми" 2000–2001 років і Помаранчеву революцію 2004-го до Революції Гідності 2013–2014 років.

 

"Всі ми збулися. Всі ми сталися. І ось уже знов стоїмо на тих же самих засадах 24 роки після початку Революції", – зауважив журналіст, учасник Революції на граніті Віктор Рог під час Революції гідності.

Політичні події розгортаються тлі історії майдану Незалежності як громадського та архітектурного простору – від 1980-х років до проектів майбутньої реконструкції.

"Історія Майдану Незалежності — це історія трьох Майданів, це історія нашої незалежності. Революція на граніті — це був наш перший Майдан. На виставці можна буде побачити дивовижну історію площі та країни", - розповів Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

У експозиції використано матеріали: зі збірок Музею Івана Гончара, ГО "Музей Майдану", Музею Києво-Могилянської Академії, Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного, інформаційних агентств УНІАН та УКРІНФОРМ, Департаменту містобудування та архітектури КМДА, телеканалу ЕспресоTV, поета і барда Ігоря Жука.

Відкриття виставки "Майдан: Від незалежності до свободи"

2 жовтня 2015 року, 16.00

Місце: Музей історії міста Києва (вул. Б. Хмельницького,7)

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Київська міська державна адміністрація, Департамент культури, Музей історії міста Києва.

Вхід вільний.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Хроніка Революції на граніті. Як це було. ФОТО

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.