У Києві - виставка до 25-річчя студентської революції на Майдані 1990-го

Мультимедійну виставку "Майдан: Від незалежності до свободи" експонуватимуть у Музеї історії міста Києва.

Урочисте відкриття відбудеться за участі голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, учасників Революції на граніті Віктора Рога, Володимира Гонського, Олексанра Ксенофонтова, Олеся Донія.

Революція на граніті почалася 2 жовтня 1990 р. з голодування декількох десятків студентів на тодішній площі Жовтневої революції.

Вона стала першим, але не останнім Майданом – початком Другої української революції – антиімперської та антирадянської. Цей мирний масовий опір, що раз у раз виникав у столиці України, став також унікальним явищем у новітній європейській і світовій історії.

"Акція мала характер "за", а не "проти". Провідною була ідея свободи для всієї української нації, яка народжувалась якраз тоді, і в цьому не було нічого вульгарно націоналістичного", – сказав історик, журналіст, учасник Революції на граніті Вахтанг Кіпіані.

Виставка показує політичну історію українського Майдану як боротьби за повернення України до Європи: через акцію "Україна без Кучми" 2000–2001 років і Помаранчеву революцію 2004-го до Революції Гідності 2013–2014 років.

 

"Всі ми збулися. Всі ми сталися. І ось уже знов стоїмо на тих же самих засадах 24 роки після початку Революції", – зауважив журналіст, учасник Революції на граніті Віктор Рог під час Революції гідності.

Політичні події розгортаються тлі історії майдану Незалежності як громадського та архітектурного простору – від 1980-х років до проектів майбутньої реконструкції.

"Історія Майдану Незалежності — це історія трьох Майданів, це історія нашої незалежності. Революція на граніті — це був наш перший Майдан. На виставці можна буде побачити дивовижну історію площі та країни", - розповів Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

У експозиції використано матеріали: зі збірок Музею Івана Гончара, ГО "Музей Майдану", Музею Києво-Могилянської Академії, Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного, інформаційних агентств УНІАН та УКРІНФОРМ, Департаменту містобудування та архітектури КМДА, телеканалу ЕспресоTV, поета і барда Ігоря Жука.

Відкриття виставки "Майдан: Від незалежності до свободи"

2 жовтня 2015 року, 16.00

Місце: Музей історії міста Києва (вул. Б. Хмельницького,7)

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Київська міська державна адміністрація, Департамент культури, Музей історії міста Києва.

Вхід вільний.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Хроніка Революції на граніті. Як це було. ФОТО

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.