Посла РФ у Варшаві можуть вислати за "Польща сама винна у нападі Гітлера"

Влада Польщі не виключає можливості висилання за межі країни російського посла у Варшаві Сєрґєя Андрєєва.

Про це повідомляє tvn24 із посиланням на прес-аташе польського Кабміну Цезарія Томчика.

"Дипломатія має [такі] можливості, починаючи зі звичайної ноти протесту і закінчуючи висилкою дипломата з країни", - пояснив він, додавши, що приймати рішення відносно Андрєєва буде МЗС.

Як відомо, посол Андрєєв заявив про те, що Польща "частково винна" в нападі на неї в 1939 році гітлерівської Німеччини.

Також російський дипломат не вважає узгоджене з нацистами вторгнення радянських військ до Польщі в 1939-му актом агресії.

Також він не вважає репресіями знищення радянськими спецслужбами представників польського визвольного руху.

На думку представника польського уряду, дипломат, перебуваючи "в гостях", повинен покращувати міжнародні зв'язки, а не працювати на негативний імідж своєї країни.

"Слова посла стали для всіх нас ніби ляпасом", - наголосив Томчик.

Нагадаємо, у 2013 році генконсул РФ у Сімферополі Владімір Андрєєв у сталінському стилі звинуватив кримськотатарський народ у "зраді" і співпраці з нацистами. При цьому він стверджував, що його слова - офіційна позиція РФ.

У 2010 році генеральний консул Росії у Львові Ґузєєв заявляв, що Україну "придумали австріяки", щоб розділити "два братні народи". Через кілька місяців його перевели з України.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.