АНОНС: 100-річчя першої депортації українців згадають 19 вересня в Києві

Пам’ятна Академія вшанує 800 тисяч українців, депортованих з Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини у ХХ столітті.

У період Першої світової війни уряд царської Росії насильно вивіз із Холмщини і Підляшшя вглиб Росії понад 300 тисяч українців.

Під час Другої світової війни польський Комітет національного визволення разом з урядом Української РСР депортував із Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини в УРСР близько 500 тисяч українців.

На вшанування цих трагічних подій Київське ветеранське правозахисне товариство депортованих українців "Холмщина" імені Михайла Грушевського, Український інститут національної пам’яті та Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського проведуть Пам’ятну Академію.

В Академії візьмуть участь представники товариств депортованих українців з різних регіонів України та науковці.

Український інститут національної пам’яті представлятиме заступник Голови Володимир Тиліщак. Також зголосилися взяти участь відомі дослідники історії України, автори публікацій з питань української історії, польсько-українських взаємин та депортацій етнічних українців, рецензенти трьохтомника "Від депортації до депортації", зокрема: Борисенко В., Жалоба І., Євтух В., Кульчицький С., Макар Ю., Михайлина Л., Перга Ю., Сергійчук В., Сорока М., Шаповал Ю.

В програмі Пам’ятної Академії:

- Молебен на вшанування памяті жертв депортацій;

- Презентація 3-томного видання "Від депортації до депортації";

- Виступи депортованих, їх нащадків та науковців;

- Концерт за участю камерного ансамбля "Артехатта" під керівництвом Мирослави Которович, доньки депортованого Богодара Которовича, видатного українського скрипаля та Заслуженого артиста України Івана Дерди, який виконує холмські народні пісні.

19 вересня 2015 року, 11:00

Місце: актова зала Історико-меморіального музею Михайла Грушевського (м. Київ, вул.Паньківська, 9, станція метро "Університет").

З питань акредитації журналістів просимо звертатись до Степана Романюка, Голови Київського товариства "Холмщина": тел. (044) 483-23-74, (050) 357-82-63.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.