АНОНС: Міжнародна конференція "Євреї в етнічній мозаїці Східної Європи" в Харкові

24-25 вересня 2015 року у Харкові пройде міжнародна дослідницька конференція "Євреї в етнічній мозаїці Східної Європи".

На конференції виступатимуть молоді дослідниці та дослідники з України, Польщі, Росії. Теми доповідей зачіпають проблеми від міжконфесійних стосунків у раньомодерних містах та питань національних ідентичностей імперської доби до постав ОУН щодо Голокосту та радянського офіційного гумору.

Попри тематичне різноманіття, конференція має досить конкретну спрямованість – пошуки місця для єврейського минулого у історії Східної Європи.

Захід відбуватиметься втретє і стане майданчиком для презентацій молодих науковців – істориків, соціологів, етнологів.

На конференцію запрошені визнані експерти: Ярослав Грицак зі Львова, Аркадій Зельцер з Єрусалима, Гжегож Кшивец з Варшави, Маріс Рукс з Риги та Анатолій Подольський з Києва.

Робота заходу розпочнеться о 10.00 24 вересня в аудиторії 2-49 Головного корпусу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (м. Харків, майдан Свободи 4)

Також, в межах конференції, 25 вересня о 18.00 відбудеться публічна лекція канадського письменника та дослідника Марка Царинника.

Програма конференції:

Четвер, 24.09 (ХНУ ім. В. Каразіна, майдан Свободи 4)

10.00 - 11.30 Привітання учасників: Юрій Радченко

Вступні доповіді:

Аркадій Зельцер Пам’ять в пам’ятниках: самоідентифікація радянських євреїв та Голокост

Анатолій Подольський Стан політики меморіалізації щодо жертв Голокосту в сучасній Україні (на прикладі нових Меморіалів на теренах Західної України)

11.30 - 11.50 Перерва на каву

12.20 - 14.00 Панель І Дослідження єврейської історії

Модератор: Андрій Домановський (Харків)

Анна Марія Басаури Зюзіна (Київ) Дослідження іудаїзму в радянській Україні (1957-1985): Т. Кичко, А. Едельман та І. Мигович

Ігор Дворкін (Харків) Євреї Наддніпрянщини кінця XVIII - початку ХХ ст. в сучасній українській історіографії

Марина Стрільчук (Дніпропетровськ) Історія єврейського народу першої половини ХХ ст.: образи в українській пострадянській історіографії

Коментар: Анатолій Подольський (Київ)

14.00 - 14.50 Обід

15.00 - 17.30 Панель ІІ Виклики та трансформації

Модератор: Євген Котляр (Харків)

Анна Вараниця (Львів) Початкова освіта як чинник (не)збереження національної самобутності: дискусії і практики в єврейському середовищі Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Адам Рашевський (Варшава) Єврейська ідентичність проти мультинаціональної монархії в працях Йозефа Рота

Ілля Юзефович (Москва) Стратегії формування "єврейського акценту" в російській літературі. На матеріалах творів ХIX-XX ст.

Євгеній Монастирський (Львів) Єврейський фактор у формуванні системи радянської агітації та пропаганди серед національних меншостей (1919 – 1924 рр.)

Коментар: Ярослав Грицак (Львів), Гжегож Кшивец (Варшава)

17.30 - 17.50 Перерва на каву

18.00 - 19.00 Публічна лекція:

Марко Царинник (Торонто) Аркадій Любченко: доба, життя, діярій, жадоба.
Модератор: Володимир Скляр (Харків)

П’ятниця, 25.09 (Hotel Voyage, вул. Ярослава Галана 3)

9.30 - 11.00  Панель ІІІ Євреї та оточуючі спільноти у міському просторі

Модератор: Павло Єремєєв  (Харків)

Андрій Шпірт (Москва) Місто, церква, єврейська громада та форми релігійного насильства: суперечка навколо церковної ділянки у Бресті в 1669-1671 рр.

Артем Харченко (Харків) Зі штетлу до метрополії: Харків як центр внутрішньої єврейської міграції у Російській імперії

Лариса Карачевцева (Київ) Міські карти пам’яті як предмет міждисциплінарних досліджень

Коментар: Ярослав Грицак (Львів), Гжегож Кшивец (Варшава)

11.00 - 11.20    Перерва на каву

11.30 - 13.30    Панель IV Українські контексти Голокосту

Модератор: Денис Журавльов (Харків)

Юрій Радченко (Харків) ОУН(м) та Голокост: сase study Івана Юр’єва

Роман Михальчук (Рівне) Легальна преса Рівненщини як засіб антисемітської пропаганди: порівняльний аналіз та динаміка публікацій

Анна Вилегала (Варшава) "Що робити з єврейськими речима?" Про єврейську власність у Галичині під час Другої світової війни

Коментар: Аркадій Зельцер (Єрусалим), Маріс Рукс (Рига)

13.40 - 14.30 Обід

14.40 - 17.00    Панель V Пам'ять та міфи у тоталітарному суспільстві

Модератор: Володимир Скляр (Харків)

Михайло Мартиненко (Львів) Репрезентація пам’яті про Голокост у Львові у літературній та публіцистичній творчості Володимира Павловича Бєляєва в 1944-1953 рр.

Анна Медведовська (Дніпроперовськ) Рецепція Голокосту в суспільній думці пізньорадянської доби (1950-80-ті рр.)

Катерина Єремєєва (Харків) Репрезентація нацменшин та українців у інституалізованому гумористичному дискурсі радянської України

Марія Вятчина (Казань) Від "білого єврея Гейзенберга" до "білих жидів" Латгалії: етимологія поняття та контекстуальний аналіз

Коментар: Аркадій Зельцер (Єрусалим), Маріс Рукс (Рига)

Організатори: Центр досліджень міжетнічних відносин Східної Європи, Українсько-єврейська зустріч, Східний інститут українознавства ім. Ковальських, Український центр вивчення історії Голокосту, Харківський національний університет ім. В. Каразіна.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.