АНОНС: Конкурс шкільних проектів "Повсякденне життя у СРСР у 1980-1991 роках"

Чеська громадська організація Асоціація з міжнародних питань АМО оголошує про проведення конкурсу шкільних усноісторичних проектів для вчителів історії і суспільних дисциплін.

На конкурс будуть прийматися проекти, усноісторичні інтерв’ю, які були реалізовані вперше і виконані за методикою "Oral history". Необхідна методична підтримка для реалізації проекту є на сайті www.ustnayaistoriya.info у розділі "Усна історія" і також у методичному посібнику "Жива історія. Метод усної історії в школі"

Мета конкурсу — вивчення новітньої історії з точки зору мультиперспективності. У ході проекту учні навчаться формулювати питання, робити інтерв’ю, аналізувати його, бачити поле для дискусій. Реалізація проекту допоможе усвідомити, що історію завжди хтось проживає, має інший досвід і згідно з цим досвідом він інтерпретує події.

Шість кураторів кращих проектів, які будуть вибиратися журі, візьмуть участь в освітній поїздці до Чеської Республіки. Витрати оплічує організатор, АМО. Під час поїздки учасники отримають можливість глибше познайомитися з вивченням новітньої історії в Чеській Республіці.

Терміни реалізації:

Реєстрація шкіл та вчителів: до 30. 09. 2015.

Подача проектів на конкурс: до 15. 11. 2015.

Для реєстрації у проекті та за додатковою інформацією зайдіть на сайт "Усна історія".

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.