Артефакти Трипільської культури знайдено на Тернопільщині

Залишки Трипільської культури знайдено під час міжнародної археологічної експедиції у печері Вертеба на Тернопільщині.

Про це розповів керівник експедиції, відомий дослідник Трипільської культури, директор Борщівського краєзнавчого музею Михайло Сохацький, передає Укрінформ.

"Знайдено теракотові уламки побутових предметів, що належать Трипільській культурі, речі із орнаментами, залишки різновеликих посудин, на деяких із них є зображення змій. Як у ранньому, так і середньому періоді Трипільської культури цей символ завжди був властивий для них", - зазначив Сохацький.

Серед знахідок - посудина із органічними залишками та глечик із слідами охри. Очевидно, за словами археолога, там зберігалася фарба, якою користувався прадавній художник.

У складі цьогорічної експедиції у печері Вертеба на півдні Тернопільщини були й антропологи-науковці зі США та Японії. Для подальшого вивчення вони взяли мікроскопічні фрагменти кісток трипільців, знайдених у підземних лабіринтах. Антропологи під час лабораторних та радіохімічних досліджень намагатимуться встановити вік знахідок.

"Це дає можливість вивчити генну історію носіїв Трипільської культури. За результатами ДНК можна багато чого дізнатися: які вони були, трипільці, який мали антропологічний вигляд, зрештою, чи є вони нашими предками", - сказав Сохацький.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.