Виставку “Українська Друга світова” відкрили у Львові

У Львові, місті, яке одне з перших в Україні ще у 1939 році потрапило у вир світового протистояння — до 70-річчя завершення Другої світової війни Інститут національної пам’яті представив український вимір тієї війни.

Виставку "Українська Друга світова" експонують 10—13 вересня на площі Ринок. На 24 стендах представили унікальні фото і факти, що розкривають участь понад 6 мільйонів українців у боротьбі на всіх фронтах війни від Атлантики до Тихого океану.

Вуличну експозицію відкрили за участі Голови Інституту національної пам’яті, одного з авторів виставки Володимира В’ятровича та міського голови Львова Андрія Садового, директора Національного музею-мемоіралу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" Руслана Забілого, авторів виставки істориків Сергія Громенка, Максима Майорова, Василя Павлова (Український інститут національної пам’яті), Ігоря Бігуна (Центр досліджень визвольного руху), Лариси Зарічняк.

Володимир В'ятрович і Андрій Садовий. Фото: LUFA 

Друга світова війна – найбільший збройний конфлікт в історії людства. Бойовими діями були охоплені Європа і Східна Азія, Африка і Близький Схід, Атлантика і Тихий океан. Вона почалася 1 вересня 1939 р. з нападу нацистської Німеччини на Польщу.

Проти Німеччини виступили Велика Британія та Франція. СРСР атакував Польщу спільно з Німеччиною, а після початку 22 червня 1941 р. німецько-радянської війни опинився у лавах Союзників. 7 грудня 1941 р. Японія почала агресію на Тихому океані.

Поступово до Об’єднаних Націй приєдналися більшість держав світу, у тому числі США і Китай.

 

8 травня 1945 р. капітулювала Німеччина, а 2 вересня 1945 р. війна завершилася капітуляцією Японії. Символічно, що саме українець — генерал Кузьма Дерев’янко поставив підпис від імені СРСР на фінальному документі війни .

"Але якщо стежити російськими мас-медіа, складається враження, що Друга світова війна ніколи не закінчувалася. Що страшна загроза фашизму досі висить над світом, тільки її епіцентр перемістився з Берліна до Києва.

Мова російської пропаганди переповнена словами, запозиченими із термінології пропаганди Другої світової війни: фашисти — ті, хто біля влади в Києві, карателі - українська армія, пособники — ті, хто підтримують українську владу.

Ці слова апелюють до міфів, які досі лишаються в свідомості багатьох. На жаль, ця стара радянська пропаганда продовжує діяти і багато людей не тільки в Росії, але й в Україні їй вірять. Саме на ці стереотипи опирається Путін, проводячи агресію проти України.

Тому доки в свідомості українців існуватимуть міфи, зокрема пов"язані з Другою світовою, до тих пір ними будуть маніпулювати і нас розколювати. Щоб спростовувати ці небезпечні міфи, Українським інститутом національної пам"яті підготовано цю виставку",  сказав голова УІНП Володимир В'ятрович.

 Виставку можна оглянути просто неба біля Ратуші. Фото: LUFA  

Міський голова Львова Андрій Садовий на відкритті подякував за можливість пропустити через себе, що таке війна.

"Дай Бог, це дасть нам розум діяти таким чином, щоб на нашій землі війни не було, щоб біда, яка сьогодні є на сході нашої держави, зробила нас сильнішими і ми перемогли. Щоб ми цю гідру вигнали з нашої землі",  сказав мер Львова.

Виставку можна оглянути щодня до 13 вересня 2015 р.

Частина авторського колективу виставки. Фото: LUFA  

Виставка "Українська друга світова війна" підготовлена Українським інститутом національної пам’яті у партнерстві з Центром досліджень визвольного руху.

Авторський колектив: Ігор Бігун, Сергій Бутко, Володимир В’ятрович, Сергій Громенко, Лариса Зарічняк, Максим Майоров, Василь Павлов, Вікторія Яременко.

Дизайн: Ольга Сало. Мапи: Дмитро Вортман.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.