АНОНС: У Києві відкривається виставка про Василя Стуса

У Музеї шістдесятництва відкривається виставка "Я з вами", присвячена 30-м роковинам українського поета-шістдесятника Василя Стуса

Василь Стус - український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець,правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників.

За життя поета в радянських видавництвах не вийшло жодної його збірки, проте були численні публікації за кордоном – "Зимові дерева" у Брюсселі, у періодичній пресі, у видавництвах "Сучасність" і "Смолоскип". 

Твори Василя Стуса були перекладені англійською і німецькою мовами.

Наприкінці 1984 р. у Торонто було створено Міжнародний комітет за надання Василеві Стусові Нобелівської премії.  Протягом 1985-го року Надія Світлична підготувала до друку збірку табірних поезій Василя Стуса "Палімпсести", яка була опублікована у видавництві "Сучасність" 1986 року.

У 1989-1992 роках знято фільм "Просвітлої дороги свічка чорна" (режисер С.Чернілевський).

26 листопада 2005 року Указом Президента України В.Ющенка Василю Стусу присвоєне звання "Герой України".

В експозиції представлені фотографії поета, автографи його поезій, перші публікації, машинопис з власноручними правками його літературознавчої праці "Феномен доби (Сходження на Голгофу слави)", присвяченої творчості П.Тичини, вибрані листи з ув’язнення, численні документи української діаспори на захист поета та публікації у закордонній пресі. Виставку доповнено художніми творами, присвяченими Василю Стусу (художники В.Франчук, Г.Севрук).

Урочиста презентація виставки: четвер, 3 вересня 2015 року, о 18:00

Адреса: Музей шістдесятництва, вул. О.Гончара,33, вхід вільний

У презентації виставки візьмуть участь табірний побратим поета Василь Овсієнко, режисер Станіслав Чернілевський – автор кінострічки "Просвітлої дороги свічка чорна", співак Тарас Компаніченко з гуртом "Хорея козацька" та інші.

Статті про Василя Стуса:

Серце, самогубство чи вбивство?

Різдво Василя Стуса

Чи вбивав адвокат Медведчук поета Стуса?

Стус і Нобель. Демістифікація міфу

Семен Глузман: "Стус не мог быть фальшивым"

Василь Стус: "Я захоплений польськими звитяжцями духу і шкодую, що я не поляк"

Паруйр Айрікян: "Василь і Славко супроводжують мене все життя"

Ті, що розпинали Стуса...

Повернення додому. Василь Стус, Юрій Литвин, Олекса Тихий

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.