АНОНС: Дискусія "Друга світова війна: глобальний вимір – український погляд"

9 жовтня 2015 року у Києві відбудеться подіумна дискусія, яка присвячена українському виміру Другої світової війни. Наразі збігають терміни зголошень до участі.

Учасниками пропонується обговорити нові підходи до визначення та розв’язання найбільш складних питань, пов’язаних із дослідженням історії та формуванням пам’яті в Україні про Другу світову війну:

– складові війни: бойові дії, економіка, ідеологія, гуманітарні проблеми – проблема пріоритетів історії та пам’яті;

– Світова війна та війна в Україні – проблема співвідношення;

– початок німецько-радянської війни – хто до чого готувався;

– українці по різні боки фронтів – причини та наслідки;

– бойові дії – стратегічне мистецтво та ціна життя;

– окупаційні режими: радянський, нацистський, румунський – ідеології, стратегії, практики;

– національні рухи бездержавних націй: українські, польські, кримськотатарські – ідеології і тактики;

– геноциди, депортації та переслідування за етнічною ознакою – ідеології, методи, виконавці, відповідальність;

‒ війна у світлі жіночої історії;

– духовний опір в часи тотальної дегуманізації – зміст і ґрунт;

– людина в тоталітарному світі: злочинець і жертва, колаборант і герой, гвинтик і особистість – випадковість долі та право судити;

– Ялтинська конференція та Нюрнберзький процес – право справедливості чи право сили;

– загальні моделі пам’яті: радянська та націоналістична – проблеми конструювання та подолання;

– моделі пам’яті загальні та групові: етнічні, гендерні, регіональні – проблеми узгодження та примирення.

Термін подачі заявок з тезами до 1 вересня 2015 року.

Заявки з тезами організатори просять надсилати на адресу: ukr2ww@ukr.net

Обов’язково треба вказувати тему листа "Подіумна дискусія".

Контактні телефони: +38 044 278 60 97, +38 097 452 45 21

З вимогами до виступів можна ознайомитися на офіційних сайтах Інституту історії України НАНУ та Українського інституту національної пам’яті.

Організаторами дискусії є Інститут історії України НАНУ, Український інститут національної пам’яті, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Громадський комітет для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.