АНОНС: у Вінниці Стус-фест "Палімпсести"

4 вересня виповниться 30 років з дня смерті Василя Стуса. Напередодні роковин, 29-30 серпня, у Вінниці відбудеться літературно-мистецький фестиваль "Палімпсести", присвячений слову геніального поета.

Актуальність стус-фесту пов’язана не лише з круглою датою. Уродженець села Рахнівка на Вінничині, Василь Стус сформувався як особистість у Сталіно (Донецьку). Саме на Донбасі він вперше навіч пізнав антигуманну радянську дійсність та протиставив їй образ України, яку належало сотворити.

Сьогодні Донецьк окуповано, тому актуалізація стусового слова є особливо нагальною.

Палімпсести – це пергамент, на якому стерли давній текст. Але чи не проступають на ньому притлумлені значення? Чи не є кожен наступний шар тим відчитуванням прихованого, відкриттям схованого у прадавніх рукописах сенсу?

Організатори фестивалю пропонують усім охочим відкрити це слово, знов написати його поверх геніального тексту. Співтворити. Відчитати нові й відчути питомі сенси стусового слова.

У просторі "Палімпсестів" розгорнеться символічний стусопростір, в якому творитимуть митці з Вінниці й Донецька, Києва, Львова та інших регіонів України.

Мистецька програма фестивалю міститиме поезію Стуса та сучасних українських поетів, музичні композиції, стріт-арт та перформанси.

"Спеціально для нашого фестивалю донецький театр двох акторів (подружжя Чистоклетових) підготував виставу за творами Стуса, яку вони назвали "Щасливий Йорик", – зазначає один з організаторів фестивалю Дмитро Штофель.

Воднораз стус-фест прагнутиме актуалізувати проблему українського Донбасу та поставити питання про засади його української ідентичності. Відтак, в рамках фестивалю заплановані історико-літературні дискусії за участі Олени Стяжкіної, Дмитра Стуса та Станіслава Федоручка, а також зустрічі з політв’язнем Василем Овсієнком та істориком Вахтангом Кіпіані.

Вхід на всі заходи ВІЛЬНИЙ.

Довідково

Ініціатором фестивалю став всеукраїнський рух "Простір свободи", до якого долучилися Громадський центр "Форум", книгарня "Є", видавництво "Смолоскип", Донецький національний університет, Вінницький національний технічний університет, Вінницький обласний художній музей, Вінницьке училище культури і мистецтв ім. Леонтовича, Вінницька обласна бібліотека ім. Тімірязєва та музей Коцюбинського.

Фестиваль відбувається за сприяння Міністерства культури України, управління культури і туризму Вінницької ОДА та департаменту культури Вінницької міської ради.

Докладніше про фестиваль можна дізнатися на сайті руху "Простір свободи", на сторінці фестивалю "Палімпсести" у фейсбуці, або зателефонувавши організаторам: 093 087 30 23 (Наталя Клим’юк).

Програма фестивалю

Субота, 29 серпня
06.00-09.00 Поетична риболовля по-стусівськи "Посиджу в довгій самоті, над вудкою схилившись…" (за попередньою реєстрацією: 0937745673)

10.00-10.15 "Читач і місто". Мистецька провокація. Європейська площа.

10.45-11.00 "Читач і місто". Мистецька провокація. Площа 8 березня.


11.00-13.00 Акція "Стіна". Інтерактивний стріт-арт із вільним поетичним майданчиком. Модератори: Олександр Никитюк (стріт-арт); Олег Коцарев та Дмитро Штофель (поетичний майданчик), Біьліотека-філія №, вул. Маяковського, 122.


14.00-15.30 "Стус. На рідній чужині". Зустріч із політв’язнем Василем Овсієнком та істориком і журналістом Вахтангом Кіпіані. Книгарня "Є", вул. Соборна, 89.

16.00-17.00 "Бетговен і Стус: дисонансні акорди". Павло Лисий (фортепіано), Таня-Марія Литвинюк (поезія). Художній музей, вул. Соборна, 21.

17.30-18.30 Радянський Схід: між страхом та надією. Відкрита лекція Олени Стяжкіної. Бібліотека імені Тімірязєва, вул. Соборна, 73.

19.00-20.30 Вертеп для двох акторів. "Щасливий Йорик" за В. Стусом (камерний театр "Жуки"). Музей Коцюбинського, вул. Івана Бевза, 15.

21.00-22.00 Жива інсталяція "Чорнота: від смерті до життя". Олександр Васін та Ольга Беш (рецитація й евритмія). Європейська площа.

Неділя, 30 серпня

11.00-13.00 Наукова платформа. Василь Стус: канон і поза каноном. Вінницький національний технічний університет, Хмельницьке шосе, 95.

12.00-14.00 "І я гукну. І край мене почує". Відкриті поетичні читання. Бібліотека імені Тімірязєва, вул. Соборна, 73.

13.30-14.30 Розмова про український Схід. О. Стяжкіна, С. Федорчук, Л. Якимчук. Книгарня "Є", вул. Соборна, 89.

14.30-15.30 Презентація книги віршів "Абрикоси Донбасу". Любов Якимчук. Книгарня "Є", вул. Соборна, 89.

Кіновимір. Беруть участь Дмитро Стус, Галина Стефанова, Роман Веретельник, Олександра Матвійчук.

15.45-16.45 Фільм "Палімпсест", режисер Роман Веретельник.

16.45-18.00 Документальний фільм "Відторгнення. Битва за Україну", режисер Людмила Немиря. Кінотеатр "Родина", вул. Козицького, 47.

17.30-18.30 Яблуневий чай з Еліною Свенцицькою та Леонідом Борозєнцевим. Музей Коцюбинського, вул. Івана Бевза, 15.

19.00-21.00 Арт-вечір: Тарас Компаніченко, Дмитро Стус, Таня-Марія Литвинюк, Любов Якимчук, Олег Коцарев, Ірина Старовойт, Олег Соловей, гурт "Очеретяний кіт", гурт "Три кроки в ніч". Училище культури і мистецтв імені Леонтовича, вул. Чкалова, 40.

Статті про Василя Стуса:

Серце, самогубство чи вбивство?

Різдво Василя Стуса

Чи вбивав адвокат Медведчук поета Стуса?

Стус і Нобель. Демістифікація міфу

Семен Глузман: "Стус не мог быть фальшивым"

Василь Стус: "Я захоплений польськими звитяжцями духу і шкодую, що я не поляк"

Паруйр Айрікян: "Василь і Славко супроводжують мене все життя"

Ті, що розпинали Стуса...

Повернення додому. Василь Стус, Юрій Литвин, Олекса Тихий

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.