На Чернігівщині протиправно встановили пам’ятник Леніну

На Чернігівщині відновили пам’ятник Леніну, у той час, коли Україна з усіх сил намагається позбавитись комуністичного тоталітарного спадку. Український інститут національної пам’яті звернувся з листом щодо протиправності цього до Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та прокурора Чернігівської області.

"Якщо порівняти мапу України, на яку нанесені дані про пам’ятники чи вулиці Леніна, і співставити її з даними про рівень життя місцевого населення по регіонах, то ми побачимо: де було більше Ленінів, там нижчий рівень самозайнятості, менша мобільність людей - вони переважно не покидають теренів свого району. Там, де на такій карті найбільше ленінів, там нині триває війна", - заявляє голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

З початку Революції гідності в Україні розпочали стихійно демонтувати пам’ятники Леніну. За рік "ленінопаду" їх прибрали більше півтисячі. Зокрема, 27 лютого 2014 року невідомі активісти демонтували монумент радянському лідеру в м. Семенівка Чернігівської області. Проте місцеві комуністи вирішили його відновити.

Через рік, уже після ухвалення Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", з ініціативи місцевих активістів Комуністичної партії України у міському парку на новому місці був урочисто відкритий пам’ятник В.І. Леніну, таким чином порушено закон.

 Віновлений пам'ятник Леніну в міському паку Семенівки
Адже, згідно закону, до 31 листопада 2015 року мають бути демонтовані пам’ятники особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (від секретаря райкому і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, працівників органів держбезпеки.
14 липня цьогоріч Семенівська міська рада ухвалила рішення "Про створення меморіального комплексу на території Семенівського міського парку". Це відбулось уже після встановлення пам’ятника і не легітимізує його.

Щодо цього випадку від Українського інституту національної пам’яті до Міністра внутрішніх справ та прокурора Чернігівської області надіслано листа, у якому йдеться:

"Такі дії міської ради є грубим порушенням пункту 4 частини 1 статті 1, частини 1 статті 3 та частини 1 статті 4 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" […]

Пам’ятник В.І. Леніну встановлений у міському парку, який є місцем громадського користування. З огляду на це, у діях посадових осіб Семенівської міської ради та представників КПУ, які здійснили встановлення пам’ятника в міському парку, можуть містити ознаки злочину, передбаченого статтею 436-1 Кримінального кодексу України.

Враховуючи викладене просимо:

1.     Провести перевірку викладених в цій заяві обставин.
2.     Притягти винних осіб до відповідальності."     

Фахівці з права Українського інституту національної пам’яті переконані, що порушники закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" будуть покарані, що стане прецедентом і утримає від подібних кроків політичні сили та мешканців інших регіонів.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.