На Чернігівщині протиправно встановили пам’ятник Леніну

На Чернігівщині відновили пам’ятник Леніну, у той час, коли Україна з усіх сил намагається позбавитись комуністичного тоталітарного спадку. Український інститут національної пам’яті звернувся з листом щодо протиправності цього до Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та прокурора Чернігівської області.

"Якщо порівняти мапу України, на яку нанесені дані про пам’ятники чи вулиці Леніна, і співставити її з даними про рівень життя місцевого населення по регіонах, то ми побачимо: де було більше Ленінів, там нижчий рівень самозайнятості, менша мобільність людей - вони переважно не покидають теренів свого району. Там, де на такій карті найбільше ленінів, там нині триває війна", - заявляє голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

З початку Революції гідності в Україні розпочали стихійно демонтувати пам’ятники Леніну. За рік "ленінопаду" їх прибрали більше півтисячі. Зокрема, 27 лютого 2014 року невідомі активісти демонтували монумент радянському лідеру в м. Семенівка Чернігівської області. Проте місцеві комуністи вирішили його відновити.

Через рік, уже після ухвалення Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", з ініціативи місцевих активістів Комуністичної партії України у міському парку на новому місці був урочисто відкритий пам’ятник В.І. Леніну, таким чином порушено закон.

 Віновлений пам'ятник Леніну в міському паку Семенівки
Адже, згідно закону, до 31 листопада 2015 року мають бути демонтовані пам’ятники особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (від секретаря райкому і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, працівників органів держбезпеки.
14 липня цьогоріч Семенівська міська рада ухвалила рішення "Про створення меморіального комплексу на території Семенівського міського парку". Це відбулось уже після встановлення пам’ятника і не легітимізує його.

Щодо цього випадку від Українського інституту національної пам’яті до Міністра внутрішніх справ та прокурора Чернігівської області надіслано листа, у якому йдеться:

"Такі дії міської ради є грубим порушенням пункту 4 частини 1 статті 1, частини 1 статті 3 та частини 1 статті 4 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" […]

Пам’ятник В.І. Леніну встановлений у міському парку, який є місцем громадського користування. З огляду на це, у діях посадових осіб Семенівської міської ради та представників КПУ, які здійснили встановлення пам’ятника в міському парку, можуть містити ознаки злочину, передбаченого статтею 436-1 Кримінального кодексу України.

Враховуючи викладене просимо:

1.     Провести перевірку викладених в цій заяві обставин.
2.     Притягти винних осіб до відповідальності."     

Фахівці з права Українського інституту національної пам’яті переконані, що порушники закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" будуть покарані, що стане прецедентом і утримає від подібних кроків політичні сили та мешканців інших регіонів.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.