До перейменування рекомендовано 908 міст і сіл: УІНП оновив дані

3 місяці залишилося у громад, щоби декомунізувати щонайменше 908 міст і сіл. Дати пропозиції щодо нових чи повернення історичних назв населених пунктів, що пов’язані з комуністичним тоталітарним минулим, за законом вони мають до 21 листопада. Символічно, що це збігається з річницею Революції Гідності. Після цього впродовж ще 3 місяців Верховна Рада України проголосує рішення про перейменування.

УІНП постійно оновлює перелік міст та сіл (інтерактивна карта міст і сіл), які необхідно перейменувати. За останній місяць список збільшився на 30 населених пунктів.

Згідно з оновленими даними назви 908-ми населених пунктів підпадають під дію закону. За прогнозами науковців, ця кількість може сягнути тисячі назв.

Згідно із даними моніторингу УІНП відповідно до закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", зміні підлягають назви 30 міст і 51 містечка (смт), 711 сіл та 116 селищ (станом на 13 серпня, дані оновлюються).

Відповідна мапа розміщена на сайті Українського інституті національної пам’яті та сторінці Інституту у Facebook.

 

Якщо місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування до 21 листопада 2015 р. не подадуть до Верховної Ради свої пропозиції щодо нових назв населених пунктів, Верховна Рада протягом наступних 3 місяців (до 21 лютого 2016 р.) прийме рішення про перейменування на підставі рекомендацій Українського інституту національної пам’яті.

Проект постанови про перейменування населеного пункту подаватиме до ВР суб’єкт законодавчої ініціативи: народний депутат України, Кабінет Міністрів України або Президент України.

До УІНП щодня звертаються за консультаціями та роз’ясненнями: чи підлягає та чи інша назва декомунізації. Або навпаки, надсилають інформацію, архівні дані, які обґрунтовують необхідність виключити чи додати до переліку населений пункт.

Загалом співробітникам інституту та краєзнавцям доводиться опрацьовувати інформацію про близько 30 тисяч населених пунктів.

Наприклад, раніше до списку було внесене село Політрудня Городнянського району Чернігівської області. Проте з’ясувалось, що така назва не пов’язана з діяльністю комуністичної партії чи встановленням радянської влади, бо село Політична Рудня називалося так ще до 1917 року.

Про нього є згадка у "Списку населених місць Чернігівської губернії, які мають не менше 10 мешканців, за даними 1901 року". Тож УІНП виключив Політрудню з переліку сіл, які необхідно перейменувати.

Натомість, список поповнився трьома десятками назв, які на перший погляд не мають нічого спільного із режимом. Та після ретельного дослідження цих топонімів з’ясувалося їхнє комуністичне походження.

До прикладу, на тій же Чернігівщині є село Петрівка Борзнянського району. Одне з багатьох в Україні, що назване за іменем. Проте цю Петрівку найменували на честь першого комуніста села Петра Дзибала.

А до 1927 року воно мало милозвучну назву Махнівка. Так село згадують у джерелах першої половини XVII сторіччя. Тепер мешканці мають підстави повернули селу історичну назву.

На сайті та сторінці у соцмережі УІНП можна знайти роз’яснення щодо зміни назв та демонтажу пам’ятних знаків, а також карту міст та містечок, що будуть перейменовані. 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.