5 меморіалів жертвам Голокосту відкрили на Львівщині та Волині

Близько півтора мільйона євреїв знищив нацистський тоталітарний режим в Україні під час Другої світової війни. П’ять меморіалів жертвам Голокосту відкрили на місцях масових поховань євреїв в Україні — міжнародний проект "Захистимо пам'ять" презентували 28-30 червня.

Презентація проекту відбулася 28 червня у Львівській Ратуші за участі заступника Голови Верховної Ради України Оксани Сироїд, віце-президента німецького Бундестагу Ельгарда Бульман, Голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, Посла Німеччини в Україні Крістофа Вайля, Посла США в Україні Джеффрі Пайєтта, радника з прав людини Посольства США в Україні Браяна Кемпблелла, першого секретаря Посольства Ізраїлю в Україні Владислава Лернера та ін.

29 червня відкрили пам’ятний знак жертвам Голокосту в місті Рава-Руська на Львівщині. Ще чотири меморіали звели на Волині.

"Злочин Голокосту — це страшна трагедія єврейського народу, але, поруч з цим, це й наша трагедія, адже ми знаємо: близько чверті євреїв було знищено саме на українській землі. Голокост став другим геноцидом, поруч із Голодомором, на українській території. Геноцид означає знищення народу, злочинець намагався убити усіх його представників.

Але те що ми, українці та євреї, сьогодні зібралися разом, аби вшанувати пам’ять загиблих, означає, що злочинець зазнав поразки. Це повинно нас надихати, особливо зараз, коли на нашій землі знову війна і ми знову протистоїмо злу", — зазначив Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті.

П’ять меморіалів (у м. Рава-Руська на Львівщині, с. Кисилин, с. Острожець, с. Прохід та с. Бахів на Волині) збудували за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини, Берлінського офісу Американського єврейського комітету в рамках програми увіковічення пам’яті жертв масових розстрілів єврейського населення під час Другої світової війни "Захистимо пам’ять".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.