В Київському будинку учителя відкрилася документальна виставка "Українські молодіжні організації на еміграції"

Виставка ілюструє дві хвилі еміграції українців у ХХ ст.: після Першої світової війни та національно-визвольних змагань 1917 – 1921 рр. і після Другої світової війни. Документи, головним чином, розкривають історію Союзу українських пластунів-емігрантів та пластового руху в міжвоєнній Європі, а також дають можливість простежити розвиток післявоєнного пластового руху, як в Європі, так і за океаном.

25 червня у Київському міському будинку учителя (вул. Володимирська, 57) відкрилася документальна виставка "Українські молодіжні організації на еміграції", підготовлена до Дня молоді Центральним державним архівом зарубіжної україніки та Центральним державним архівом вищих органів влади та управління України.

 

На початку 1920-х років основними центрами українського молодіжного руху стали країни Центрально-Східної Європи. Після Другої світової війни українські молодіжні організації зосередилися спочатку в країнах Західної Європи, а з 1960-х років найбільші центри української молоді за кордоном почали діяти в США та Канаді. Так, документи виставки, зокрема, схеми студентських організацій другої половини ХХ століття, дають змогу прослідкувати розгалужену мережу українських студентських осередків у світі та встановити форми їх взаємодії.

Крім цього, відвідувачі виставки матимуть змогу ознайомитися з матеріалами щодо заснування та діяльності Пласту за кордоном. Документи ЦДАВО України, головним чином, розкривають історію Союзу українських пластунів-емігрантів та пластового руху в міжвоєнній Європі. Документи ЦДАЗУ доповнюють інформацію про Пласт в 1920 – 1939 рр., а також дають можливість простежити розвиток післявоєнного пластового руху, як в Європі, так і за океаном. Особливу активність у другій половині ХХ ст. проявили пластові осередки в США та Канаді.

Документи виставки дають можливість прослідкувати основні віхи історії Спілки української молоді від її заснування в 1925 р. в Україні до відновлення діяльності після Другої світової війни на еміграції. Вхід на виставку вільний.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.