АНОНС: У Києві відбудеться зустріч зі свідками масових злочинів комуністичного режиму

Як депортували поляків та українців до Сибіру та Казахстану? Що таке – бути дитиною «ворога народу»? Чи подібні були тоталітарні режими Гітлера та Сталіна? Про це говоритимуть на зустрічі зі свідками історії, яка відбудеться у рамках дискусійної програми виставки «Знищення польських еліт. Катинь-Акція АБ».

Юлія Яворська має 89 років, але добре пам’ятає депортацію її родини комуністичним режимом із рідних місць до Казахстану. Гелена Завадська відзначила свої 90, але теж не може забути як була репресована її родина.

Надію Вікторовську, якій тепер 84 роки, вивезли під час війни у Німеччину. Кожна з них особисто відчула важке дихання двох тоталітарних режимів.

Усіх трьох жінок об’єднує іще і українське громадянство та польське походження. Зустріч із ними – це можливість дізнатися про заборонені колись сторінки минулого не з підручників, а безпосередньо від учасників та свідків подій.

Зустріч відбудеться у рамках дискусійної програми виставки "Знищення польських еліт. Катинь-Акція АБ". Документи і фотоматеріали з польських, британських, німецьких та радянських архівів розповідають про долі польських громадян — жертв комуністичного та нацистського тоталітарних режимів.

Виставку підготував Інститут національної пам’яті Польщі. Українська версія постала у співпраці з Українським інститутом національної пам’яті.

Партнерами та співорганізаторами події виступають Національний музей історії України та Київське польське культурно-освітнє товариство імені Адама Міцкевича.

Зустріч модеруватиме Олександр Зінченко, радник голови УІНП.

Четвер,  25 червня, 18:30

Адреса: Національний музей історії України (вул. Володимирська, 2).

Вхід вільний.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.