АНОНС: У Києві відбудеться зустріч зі свідками масових злочинів комуністичного режиму

Як депортували поляків та українців до Сибіру та Казахстану? Що таке – бути дитиною «ворога народу»? Чи подібні були тоталітарні режими Гітлера та Сталіна? Про це говоритимуть на зустрічі зі свідками історії, яка відбудеться у рамках дискусійної програми виставки «Знищення польських еліт. Катинь-Акція АБ».

Юлія Яворська має 89 років, але добре пам’ятає депортацію її родини комуністичним режимом із рідних місць до Казахстану. Гелена Завадська відзначила свої 90, але теж не може забути як була репресована її родина.

Надію Вікторовську, якій тепер 84 роки, вивезли під час війни у Німеччину. Кожна з них особисто відчула важке дихання двох тоталітарних режимів.

Усіх трьох жінок об’єднує іще і українське громадянство та польське походження. Зустріч із ними – це можливість дізнатися про заборонені колись сторінки минулого не з підручників, а безпосередньо від учасників та свідків подій.

Зустріч відбудеться у рамках дискусійної програми виставки "Знищення польських еліт. Катинь-Акція АБ". Документи і фотоматеріали з польських, британських, німецьких та радянських архівів розповідають про долі польських громадян — жертв комуністичного та нацистського тоталітарних режимів.

Виставку підготував Інститут національної пам’яті Польщі. Українська версія постала у співпраці з Українським інститутом національної пам’яті.

Партнерами та співорганізаторами події виступають Національний музей історії України та Київське польське культурно-освітнє товариство імені Адама Міцкевича.

Зустріч модеруватиме Олександр Зінченко, радник голови УІНП.

Четвер,  25 червня, 18:30

Адреса: Національний музей історії України (вул. Володимирська, 2).

Вхід вільний.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.