АНОНС: У Кіровограді обговорять перейменування обласного центру

Якою буде нова назва Кіровограда? Чому важливі зміни інших радянських найменувань населених пунктів? Дослідники з різних міст України зберуться на конференції «Перейменувальні процеси в топоніміці як ціннісний вибір українського суспільства» у Кіровоградській міськраді.

Наукова конференція "Перейменувальні процеси в топоніміці як ціннісний вибір українського суспільства" працюватиме за трьома напрямками:

1. Цивілізаційний вимір зміни топоніміки в Україні.

2. Упорядкування топонімічного ландшафту в контексті процесів декомунізації.

3. Історико-етнологічні, географічні й соціокультурні аспекти процесів перейменування.

"Для того, щоб побудувати нове, ми маємо позбутися тоталітарного радянського минулого. Його символи та діячі мобілізують терористів та російських диверсантів підняти зброю проти Української держави. Тому сьогодні топоніміка перестала бути питанням лише гуманітарної політики – вона стала одним із інструментів національної безпеки", - зазначає голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Назва міста Кіровоград походить від псевдоніма секретаря Оргбюро ЦК ВКП(б) та члена Політбюро ЦК ВКП(б) Сергія Кірова (справжнє прізвище Костріков), який, до речі, ніколи не був у цьому місті. Так, у 1934 році тодішній Зінов’євськ унаслідок політичної кон’юнктури перейменували у Кірово. Через 5 років, при утворенні Кіровоградської області, до назви додали іменник - град.  

Четвер, 11 червня, поч. 11:00

Адреса: Кіровоградська міська рада, вул. Велика Перспективна, 41, кімн. 426

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Інститут української археографії та джерелознавства, імені М. Грушевського НАН України, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, Кіровоградська міська рада, Громадська організація "Спільна дія", Кіровоградське обласне товариство ВУТ "Просвіта" ім. Т. Шевченка.

21 травня вступили у дію декомунізаційні закони. Втілення їх у життя означає, що Україна нарешті безповоротно пориває з болючим радянським тоталітарним минулим.

Мапа країни буде позбавлена тоталітарної символіки у назвах та пам’ятниках, а доступ до документів про репресії та злочини проти людства і людяності буде повністю відкрито.

На перейменування об’єктів топоніміки у громад - 6 місяців. Ще впродовж 3 місяців на пропозиції органів місцевого самоврядування Верховна Рада України затверджуватиме нові назви міст, селищ та сіл. Юридичні особи повинні змінити свої назви впродовж місяця — до 21 червня, ЗМІ — до 21 серпня.

Знаки для товарів і послуг, які містять обмеження згідно закону, мають бути змінені до 21 листопада. Винятки для перейменування становлять назви, пов’язані із видатними радянськими діячами української науки та культури, а також із рухом опору та вигнанням нацистських окупантів з території України.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.