АНОНС: "Невідомий Донбас" у Львові

З 16 по 30 червня 2015 року у львівському Центрі міської історії відбуватиметься лекційно-дискусійна програма, присвячена історії та сучасним викликам Донбасу. Програма є частиною культурного форуму "ДонКульт" і має на меті показати різний і мало відомий Донбас, підважити однобоку риторику в "романтичних" чи "звинувачувальних" тонах, акцентуючи увагу на багатоманітності і багатокультурності сучасної України та її спадщини.

Лекційно-дискусійна програма об’єднує декілька форматів та тем. Публічні лекції покажуть Донбас XIX-XX столітть з перспективи робітничої, міської історії та трансформацій прикордоння. Дискусії залучать експертів з різних сфер та країн для обговорення актуальних питань щодо пере/осмислення того, чим є цей регіон, його минуле, спадщина і сучасна ситуація. Зустрічі запросять до розмови істориків та соціологів, для яких Донбас став темою багаторічних досліджень і сучасних рефлексій.

Серед лекторів та експертів програми Гіроакі Куромія, Деніел Валковіц, Сергій Єкельчик, Олена Стяжкіна, Тетяна Журженко. Всього в програмі візьме участь більше двадцяти дослідників та експертів із певних напрямків і дисциплін.

З програмою можна ознайомитися тут.

Серія публічних лекцій, дискусій та розмов орієнтована на широку аудиторію. Великий спектр тем, що їх запропонували лектори та експерти, буде цікавий для різної публіки. Вхід на всі заходи програми вільний.

Програма відкриється 16 червня 2015 року о 16:00 у Великій сесійній залі Львівської міської ради виступом американського професора Гіроакі Куромії "Енігма Донбасу: як зрозуміти його минуле й сучасне?".

Заходи програми супроводжуватимуться показами документальних хронік про промислові міста України (перед і після лекцій в Центрі міської історії), вуличною історичною виставкою "Праця, виснаження та успіх: корпоративні міста Донбасу" (на площі Ринок, біля Ратуші), театральною виставою "Зерносховище" (ТЮГ вул. Гнатюка, 11).

Усі заходи програми, окрім ключової лекції професора Гіроакі Куромії та дискусії про рефлексію історії у театрі, відбудуться в конференц-залі Центру міської історії за адресою вул. Богомольця, 6.

Кураторка програми - др. Ірина Мацевко (Центр міської історії).

Організатори:
Центр міської історії (Львів)
Програма східноукраїнських студій імені Ковальських Канадського інституту українських студій (Едмонтон, Канада). 

Програма відбуватиметься в рамках культурного форуму "ДонКульт", організованого  Благодійним фондом "Мистецькі надра" у партнерстві з Центром міської історії та за підтримки Львівської міської ради і Львівської обласної ради.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.