Спецпроект

У Софії Київській презентували факсимільну копію служебника Петра Могили

Виготовлений 1632 року у Львові Архиєрейський Служебник і Требник Івана Боярського потім перейшов у власність до Київського митрополита Петра Могили. Факсимільне видання книги, яку відновлювали протягом 10 років, отримають головні бібліотеки України.

28 травня у Софії Київській презентували факсимільне видання унікальної пам'ятки української релігійної книжкової культури — Архиєрейський Служебник і Требник Івана Боярського 1632 року.

Роботу над виданням розпочали ще 10 років тому. Як розповідає ініціатор проекту, Олег Іванусів, президент "Фундації Eнциклопедії України" (Торонто, Канада), дізнався про  існування рукопису та вирішив перевидати унікальну книгу. Він звернувся до Бібліотеки Вернадського, де зберігається пам’ятка і отримав професійне сканування пам’ятки.

"Були проблеми з тим, що рукопис писали рідким чорнилом по тонкому паперу і текст перебивався на зворотній бік сторінки. Деякі частини були пошкодженні, тому багато часу займала комп’ютерна реставрація сторінок — кожного слова і кожного зображення", — розповів Олег Іванусів.

Служебник правив Іван Боярський у Львові. Потім Служебник перейшов у власність до Київського митрополита Петра Могили. Нині оригінал книги зберігається в Інституті Рукопису Національної Бібліотеки України імені В. І. Вернадського у Києві.

 

Дослідження історії унікального львівського ілюстрованого рукописного кодексу з викладом відомостей про його замовника та аналізом мистецького оздоблення, опубліковане у книзі, провів Володимир  Александрович.

Глава Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав (Шевчук) подякував тим, хто зберіг і відтворив унікальну пам’ятку культури: "Сьогодні ми відкриваємо для науки та богослов’я літургійну спадщину Київської Церкви. Саме так, як зазначено у Служебнику і Требнику протягом століть звершувалася архієрейська літургія протягом століть". 

Книга має близько 400 сторінок А3 формату і видана накладом 300 примірників. Проте купити її буде неможливо, примірники передадуть у бібліотеки та наукові установи, де вивчають релігієзнавство.

Служебник  виданий Фундацією Енциклопедії України (ISBN-978-0-9699359-6-4)  завдяки тісній співпраці із Зіновієм Матчаком та Петром Климом.

На презентації виступили Олег Іванусів, президент Фундації Енциклопедії України (Торонто, Канада), Неля Куковальська, генеральний директор Національного заповідника "Софія Київська", Ігор Ліховий, перший заступник міністра культури України, Василь Німчук, завідувач відділу Інституту української мови, член-кореспондент НАН України, Ольга Іванова, к.і.н., старший науковий співробітник Інституту рукопису Національної бібліотеки ім. Вернадського.  

Під час заходу звучала музика у виконанні кафедрального хору "Благовіст" та капельної формації "Піккардійська терція".

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.