Вшанування пам'яті Сюргюн. Розклад урочистостей у Києві

У столиці протягом п'яти днів вшановуватимуть пам'ять жертв Сюргюн - вигнання киримли з своєї землі.

Про це повідомив Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу.

Цьогоріч в Україні відзначать 71-у річницю примусового виселення кримськотатарського народу з Криму та вшанують пам’ять жертв Сюргюн - масової депортації киримли з Криму. 

14 травня о 12:00 проведуть спецпогашення нових поштових марок, присвячених історії кримськотатарського народу. Серія складається із 4-ох видів: "Кримськотатарський воїн", "Дюрбе перших кримських ханів", "Танець Хайтарма", "Майстер-мідник". Кожну Укрпошта випустила накладом у 130 тис. примірників.

Місце: перед входом до Головпоштампту на Майдані Незалежності.

15 травня о 18:00 відкриють виставку-інсталяцію "Зинджир: ланки пам'яті. День скорботи і вшанування пам'яті жертв геноциду (депортації) кримськотатарського народу". Велику залу музею Гончара оформили, як кімнату в кримськотатарському будинку до депортації. На виставці також покажуть автентичні костюми, предмети побуту, картини.

Місце: Український центр народної культури "Музей Івана Гончара", вул. Лаврська, 19.

17 травня о 12:00 відкриють виставку "Hatira albomi" ("Альбом спогадів"), приурочену до річниці депортації кримськотатарського народу. На ній експонуватимуть фотографії сімейних архівів.

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2.

17 травня о 20:00 проведуть акцію-реквієм "Запали вогник у своєму серці". Свічками викладатимуть півострів Крим із цифрою 71, контури кримськотатарського національного символу "Тамга" і напис "No genocide". Місце: Майдан Незалежності.

18 травня о 16:00 відбудеться "вечір-реквієм", у якому візьмуть участь керівники держави, члени Меджлісу кримськотатарського народу, народні депутати України, представники громадськості.

Місце: Національна опера України, вул. Володимирська, 50.

18 травня о 19:00 розпочнеться Всеукраїнський жалобний мітинг у пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу з виступами керівництва та членів Меджлісу, представників політичних партій та громадських організацій, народних депутатів України. Місце: Майдан Незалежності.

В окупованому Росією Криму міська влада Сімферополя заборонила кримським татарам проводити традиційний жалобний мітинг 18 травня в центрі міста.

18 травня 1944 року в Криму розпочалась депортація кримських татар. Увесь народ радянська влада звинуватила у співпраці з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. 194 тисячі киримли кілька тижнів везли у товарняках до Середньої Азії. Дорогою і протягом першого року перебування у вигнанні загинуло понад 30 тисяч людей.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.