Спецпроект

АНОНС: У Києві покажуть фільм про Катинь

Документальний фільм „Катинь. Листи з раю" розповідає про один з найбільш докладно задокументованих радянських воєнних злочинів. Стрічку покажуть рамках Кінолекторію Інституту нацпам'яті та з нагоди 75 роковин Катинського злочину.


У стрічці „Катинь. Листи з раю" перетинаються дві пам’яті про трагедію. Одна - це пам’ять катинських дітей, нащадків польських військовополонених, яких розстріляли органи НКВС у Катинь, Харкові, Биківні та Мідному навесні 1940 року. Друга - це те, що знають і пам’ятають про ці події діти Катині - молоді росіяни, що мешкають у місцевості, яка дала ім’я злочину. 

Фільм створений українськими режисерами Богданом Коровченко та Софією Чемерис © 07 Продакшн, "Інтер" і вперше був показаний у ефірі у квітні 2011 року.

Для стрічки автори записували інтерв’ю з родичами жертв катинської трагедії. Одним із оповідувачів є лауреат премії Оскар - Анджей Вайди, батько якого був вбитий НКВД у Харкові навесні 1940 року.

Більше текстів за цією темою читайте у спеціальному проекті "Катинська справа"

В основі документальної стрічки -  історія сім’ї, яка проживає неподалік Катинського лісу. Вона небагато знає про радянський злочин. Старші члени родини переконані, що це німці розстріляли офіцерів, молодші ж не надто цікавляться історією.

Автори фільму показують сім’ї листи та нотатки жертв (знайдені під час ексгумації при тілах вбитих офіцерів, вони потрапили до близьких кількадесят років після написання), а також сімейні розповіді. Ці факти змінюють героїв фільму.

У дискусії після фільму візьмуть участь історик Олександр Зінченко, автор книжки "Година папуги. Українські сторінки Катині" та Генеральний Консул Республіки Польща у Києві Рафал Вольський. Модеруватиме зустріч Іван Патриляк. Показ фільму відбуватиметься в рамках циклу "Кінолекторій" Українського інституту національної пам’яті.

Середа, 29 квітня, 18.00

Адреса:

Київський національний університет імені Тараса Шевченка 

м. Київ, вул. Володимирська, 60,

Червоний корпус, ауд. 329 

Вхід вільний за попередньою реєстрацією

 
Організатори: Український інститут національної пам’яті, історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.