АНОНС: 8 квітня в Києві історики говоритимуть про українських в’язнів нацистських концтаборів

Український інститут національної пам’яті запрошує на подіумну дискусію «Українські в’язні нацистських концтаборів: історія і пам’ять», присвячену Міжнародному дню визволення нацистських концтаборів.

У дискусії йтиметься про систему концтаборів нацистської Німеччини та українських в’язнів. Науковці, зокрема, підніматимуть питання про те, скільки було українців в нацистських концентраційних таборах, і що ми про них знаємо, а також обговорять практики та перспективи вшанування пам’яті українських в’язнів.

Доповідачі: Марина Дубик, к.і.н., старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ; Тетяна Пастушенко, к.і.н., старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ; Вікторія Яременко, к.і.н., співробітник Українського інституту національної пам’яті.

Модератор: Віталій Нахманович, провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва.

В рамках дискусії буде презентовано книжку австрійського історика Матіаса Кальтенбрунера, докторанта колегіуму "Галичина" при Віденському університеті, "Втеча з "блоку смерті" Масове повстання радянських офіцерів у 20-му блоці концтабору Маутгаузен та "полювання на зайців у Мюльфіртлері". Передумови, наслідки, переосмислення".

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Меморіальний комплекс "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років", Інститут історії України НАН України.

8 квітня 2015 р. 12.00

Адреса: Меморіальний комплекс "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років",  м. Київ, вул. Лаврська, 24, експозиційний зал № 7.

Вхід вільний.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.