АНОНС: Експерти обговорять, як Росія використовує історію в зовнішній політиці

Чому в Росії так і не відбулась десовєтизація та як це впливає на її європейських сусідів — дискутуватимуть у Києві на круглому столі «Історія як зброя в зовнішній політиці Росії» за участі відомого латвійського експерта, керівника Центру досліджень політики Східної Європи Андіса Кудорса.

На круглому столі "Історія як зброя в зовнішній політиці Росії" виступить голова правління Центру досліджень політики Східної Європи Андіс Кудорс з темою "Суперечлива історія зовнішньої політики Росії проти країн-сусідів" та голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович з темою "Російські історичні міфи в інформаційні війні з Україною".

"Росія не змогла вивчити і засудити тоталітарне минуле радянської епохи, процес десовєтизації не відбувся в повному обсязі. Навпаки — спроби засудження комунізму сприймаються як спроби виступити проти Росії як країни, — вважає Андіс Кудрорс. — Питання історії є одним із інструментів Російської публічної дипломатії на підтримку цілей Росії управляти більш широким регіоном — територією колишнього Радянського Союзу".

 

Також в обговоренні візьмуть участь Надзвичайний і повноважний посол Латвійської республіки в Україні Аргіта Даудзе та голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, Андрій Когут, в.о. директора Центру досліджень визвольного руху.

Модераторка: Аліна Шпак, перша заступниця голови Українського інституту національної пам'яті.

Робочі мови: англійська, українська.

Організатори заходу: Посольство Латвії в Україні, Український інститут національної пам’яті, Національний університет Києво-Могилянська академія, Центру досліджень визвольного руху. Круглий стіл "Історія як зброя в зовнішній політиці Росії" пройде в рамках комунікаційної програми головування Латвії в Раді ЄС. 

Вівторок, 17 березня, 15.00

Адреса: Києво-Могилянська академія, Конгрегаційна зала Староакадемічного корпусу, м.Київ, вул. Сковороди, 2

Вхід вільний. Просимо попередньо зареєструватися.

Довідка:

Андіс Кудорс закінчив Латвійський Університет, здобувши  ступінь магістра політичних наук. З 2006 року є експертом та Головою правління Центру досліджень політики Східної Європи. Також викладає як запрошений викладач в Інституті Кеннана Міжнародного наукового центру імені Вудро Вільсона. Очолював робочу групу з питань політики сусідства ЄС.

Написав багато наукових праць, серед яких: "Соціальна пам'ять та ідентичність етнічних росіян в Латвії",  "Російська м’яка сила та невійськовий вплив", "Розуміння Росією публічної дипломатії: між м’якою силою та маніпуляцією", "Інформаційна кампанія Росії проти України" та ін.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.