Спецпроект

До парламенту внесений проект закону про Музей Майдану

Законопроект передбачає серед інших заходів з увічнення пам’яті про події Революції Гідності створення музею на Алеї Героїв Небесної Сотні та відзначення окремого пам’ятного дня.

Проект закону зареєстрували 6 лютого представники усіх фракцій більшості. Його авторами є Єгор Соболєв, Олег Медуниця, Ірина Луценко, Володимир Парасюк, Михайло Гаврилюк, Юрій Шухевич та  Юлія Тимошенко. Про це повідомляє сайт Верховної Ради України. 

Депутати пропонують повернути у державну власність "майновий комплекс підприємства Федерації професійних спілок України "Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України" - Жовтневий палац - та створити на його базі музей Майдану.

Про час голосування щодо цього законопроекту наразі не повідомляється. 

Вчора на брифінгу віце-прем’єр, міністр культури В’ячеслав Кириленко заявив, що "якби вдалось розмістити музей там, то враховуючи місце розташування майбутнього меморіалу пам’яті Небесної сотні, ми б мали справу з єдиним меморіальним комплексом, який би включав до себе музей "Революції гідності" і меморіальну зону вниз від Міжнародного центру культури і мистецтв аж до вулиці Героїв Небесної сотні, де і буде розташований меморіал". 

У зв’язку з цими пропозиціями на середу, 11 лютого запланована прес-конференція представників робочої групи з створення Музею Майдану/Музею Свободи. Про це повідомляє сайт Українського інституту національної пам'яті.  

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.