Спецпроект

АНОНС: Польські ідеї для українського Музею Майдану

12 лютого о 16.00 Музеї Івана Гончара запрошує до виставкового простору "Творчість Свободи" на музейну зустріч-презентацію "Стратегії музейних нарацій: польський досвід".

У вересні 2014 року група українських музейників, істориків та журналістів відвідала Варшаву та Ґданськ у межах програми Study Tours to Poland Польсько-Американського Фонду Свободи.

Мета поїздки полягала в ознайомленні з польським досвідом збереження та презентації історичної пам’яті, пошуку ідей для українського Музею Свободи / Музею Майдану, створення сучасних музейних інституцій.

Своїми враженнями про тенденції розвитку музейної справи у Польщі, принципи створення новітніх експозицій, комунікаційні підходи і розвиток аудиторій, поділяться учасники цікавої пізнавальної поїздки.

Олександр Зінченко, заступник директора Інституту національної пам’яті, виступить з презентацією "ЯК СТВОРИТИ МУЗЕЙ І ВИГРАТИ ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ?"

Як і чому розпочалася музейна революція в Польщі, які музейні установи можуть бути аналогами майбутнього українського Музею Майдану/Музею Свободи, модель наративного музею на прикладі Європейського Центру Солідарності – таким є коло питань першої презентації.

Європейський центр Солідарності. Фото Grzegorz Mehring, Dawid Linkowski / Archiwum ECS 

Людмила Рибченко, завідувач відділу Національного музею історії Великої Вітчизняної війни, у презентації "ЯК ІСТОРИЧНА ГРА МОЖЕ СТАТИ ХІТОМ МУЗЕЙНИХ ПРОДАЖІВ?" розповість про освітні програми Інституту національної пам’яті Польщі та польських музеїв, а також про те, як у польських музеях навчають дітей бути відповідальними за свою країну, вшановують героїв та жертв, шукають у пересічних людях приклади авторитетів та ідеалів для наслідування. А ще – як учасники пам’ятних акцій долучаються до будівництва спільного віртуального монументу.

Ігор Пошивайло, заступник гендиректора Музею Івана Гончара, у своїй презентації "200 КМ КАБЕЛЮ В ЕКСПОЗИЦІЇ АБО ЯК ОТРИМАТИ НАГОРОДУ ЗА ВИСТАВКОВИЙ ПРОЕКТ ВІД МІНІСТРА КУЛЬТУРИ?" зупиниться на питаннях створення поляками сучасних експозицій, пріоритетів іконографії, наративу та сценографії у музейній справі Польщі, співпрацю між науковцями і дизайнерами, ознайомить із яскравими case studies, зокрема Музею варшавського повстання, Музею історії Польщі, Музею історії польських євреїв, Музею Другої світової війни, Європейського центру Солідарності, Музей Шопена, Варшавського етнографічного музею.

ВХІД ВІЛЬНИЙ

Адреса: вул. Лаврська, 19, Київ

Тел. для довідок: (044) 288-92-68, (067) 737-53-47

Джерело: сайт Музею Івана Гончара

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.