Спецпроект

АНОНС: Круглий стіл "Українське суспільство і пам’ять про Голокост"

До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту у Києві 27 січня 2015 р. відбудеться восьмий щорічний Круглий стіл для викладачів, науковців та студентів "Українське суспільство і пам'ять про Голокост: наукові та освітні аспекти".

27 січня відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту на вшанування визволення нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау у цей день, у 1945 році. Цьогоріч людство відзначає 70 річницю цієї події.

Організаторами Круглого столу виступають Український центр вивчення історії Голокосту, Goethe-Institut в Україні у партнерстві з Посольством держави Ізраїль в Україні.

Мета круглого столу – заохочення дискусії щодо історичної пам’яті про Голокост та вироблення рекомендацій із викладання цієї теми в Україні.

Коло питань, що обговорюватимуться: проблеми та перспективи вивчення історії Голокосту в сучасній Україні, виклики та підходи до викладання історії Голокосту, історична пам'ять про Голокост, шляхи протистояння сучасному антисемітизму та ксенофобії тощо.

Учасники: До участі в обговоренні запрошені: науковці, викладачі та студенти, представники урядових і неурядових організацій та міжнародних інституцій, представники дипломатичних місій, ЗМІ.

Час проведення: 12.30, 27 січня 2015 р.

Адреса: Київ, вул. Волоська, 12/4, 4 поверх, актова зала Ґете-Інституту.

Одразу після круглого столу о 17.00 відбудеться презентація українського перекладу книжки норвезького журналіста і історика Бйорна Вестлі "Війна мого батька" про участь норвезьких добровольців у німецьких СС і в злочинах на теренах окупованої України. В рамках презентації заплановані зустріч і дискусія з автором.

Додаткова інформація:

Український центр вивчення історії Голокосту

(044) 285-90-30

uhcenter@holocaust.kiev.ua

Нагадуємо,  Аушвіц - один із найбільших концентраційних таборів нацистської Німеччини, який розташували на території Польщі (біля м. Освенцим) впродовж 1940-1945 рр. Аушвіц став для світу символом Голокосту, геноциду й терору.

Вчені вважають, що через концтабір Аушвіц пройшло щонайменше 1,3 млн осіб, з яких 1,1 млн були знищені.

Окрім євреїв та поляків, які представляють дві найбільш постраждалі групи, виокремлюють представників інших національностей, серед яких – і українців.

Дослідники припускають, що в’язнями концтабору Аушвіц було близько 110 тис. осіб-вихідців з України: військовополонені червоноармійці, члени Організації українських націоналістів, депортовані за спротив вивезенню на примусову працю або втікачі з цих робіт, зокрема - близько 95 тисяч закарпатських євреїв.

17-21 січня 1945 року близько 60 тисяч в’язнів, які могли рухатися, нацисти змусили пішки відійти (т.зв. "марш смерті") в тил Третього Рейху. 27 січня 1945 р. війська 60-ї армії 1-го Українського фронту звільнили понад 7 тис. залишених в’язнів концтабору Аушвіц.

Першими браму головного табору відкрили солдати 100-ї Львівської дивізії з батальйону майбутнього Героя України, полтавчанина Анатолія Шапіро.

На сусідній табір Біркенау наступали бійці 107-ї Кременецької дивізії під командуванням Героя Радянського Союзу, також полтавчанина Василя Петренка.

В боях за північний шлях до табору того ж дня загинув майбутній Герой Радянського Союзу, командувач 152-ї танкової бригади Анатолій Ковалевський з Чернігівщини.

Дивіться також:

"Голокост від куль"

Ян Карський Свідок. Підпільник. Праведник.

Як бандерівець Ілько Савчин євреїв рятував від німців

Мандик Хасман - єврей, солдат УПА. ВІДЕО

У найбільшому в світі єврейському центрі є згадки про УПА

Митрополита Шептицького нагородили за порятунок євреїв

В Тернополі хочуть пам'ятник євреям, які воювали за ЗУНР

Львівський погром 1941 року та роль ОУН у ньому

Два життя і одна Перемога Юхима Айзенберга

Україна - четверта за кількістю Праведників світу

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.