Спецпроект

АНОНС: Виставка "Концтабір Аушвіц. Український вимір"

Близько 300 музейних предметів розкажуть про наших земляків - в’язнів нацистського концтабору та вояків Першого Українського фронту, що його визволяли.

Виставку "Концтабір Аушвіц – український вимір. Дослідження, документи, свідчення" відкриють у столиці до 70-річчя визволення Аушвіцу та Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту. Про це повідомляє сайт Українського інституту національної пам’яті.

У такий спосіб Україна розпочинає меморіальні урочистості, які присвячені 70-річчю завершення Другої світової війни.

Організатори виставки: Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, Міністерство культури України, Український інститут національної пам’яті, Центральний державний архів кінофотофонодокументів ім. Г. С. Пшеничного.

Також на виставці представлені документи і матеріали Музею "Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні" (м. Дніпропетровськ).

 

Серед експонатів - малюнки, ескізи та графіка художника 1-го Українського фронту київського єврея Зіновія Толкачова, який один із перших побачив Аушвіц після визволення. Вражений нацистськими злочинами, художник створив графічні серії "Освенцим" та "Квіти Освенцима".

Відвідувачі зможуть побачити документальні матеріали учасників визволення Аушвіца та його в'язнів: військовополонених, учасників українського визвольного руху, остарбайтерів, євреїв з України, колишніх малолітніх в’язнів.

Відкриття виставки у понеділок, 26 січня, 12.00

Адреса: м. Київ, вул. Лаврська, 24

Меморіальний комплекс "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років"

 

Нагадуємо,  Аушвіц - один із найбільших концентраційних таборів нацистської Німеччини, який розташували на території Польщі (біля м. Освенцим) впродовж 1940-1945 рр. Аушвіц став для світу символом Голокосту, геноциду й терору.

Вчені вважають, що через концтабір Аушвіц пройшло щонайменше 1,3 млн осіб, з яких 1,1 млн були знищені.

Окрім євреїв та поляків, які представляють дві найбільш постраждалі групи, виокремлюють представників інших національностей, серед яких – і українців.

Дослідники припускають, що в’язнями концтабору Аушвіц було близько 110 тис. осіб-вихідців з України: військовополонені червоноармійці, члени Організації українських націоналістів, депортовані за спротив вивезенню на примусову працю або втікачі з цих робіт, зокрема - близько 95 тисяч закарпатських євреїв.

17-21 січня 1945 року близько 60 тисяч в’язнів, які могли рухатися, нацисти змусили пішки відійти (т.зв. "марш смерті") в тил Третього Рейху. 27 січня 1945 р. війська 60-ї армії 1-го Українського фронту звільнили понад 7 тис. залишених в’язнів концтабору Аушвіц.

Першими браму головного табору відкрили солдати 100-ї Львівської дивізії з батальйону майбутнього Героя України, полтавчанина Анатолія Шапіро.

На сусідній табір Біркенау наступали бійці 107-ї Кременецької дивізії під командуванням Героя Радянського Союзу, також полтавчанина Василя Петренка.

В боях за північний шлях до табору того ж дня загинув майбутній Герой Радянського Союзу, командувач 152-ї танкової бригади Анатолій Ковалевський з Чернігівщини.

Дивіться також:

"Голокост від куль"

Ян Карський Свідок. Підпільник. Праведник.

Як бандерівець Ілько Савчин євреїв рятував від німців

Мандик Хасман - єврей, солдат УПА. ВІДЕО

У найбільшому в світі єврейському центрі є згадки про УПА

Митрополита Шептицького нагородили за порятунок євреїв

В Тернополі хочуть пам'ятник євреям, які воювали за ЗУНР

Львівський погром 1941 року та роль ОУН у ньому

Два життя і одна Перемога Юхима Айзенберга

Україна - четверта за кількістю Праведників світу

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.