АНОНС: Презентація проекту “Майдан: усна історія”

Як і для чого збираються усні історії Майдану? Коли буде створено Архів Майдану? На ці та інші запитання лунатимуть відповіді 24 грудня в Музеї Івана Гончара.

Український інститут національної пам’яті спільно з громадською організацією "Фонд збереження історії Майдану" розпочав проект "Майдан: усна історія". Що вже зроблено і які подальші плани – на презентації проекту.

Середа, 24 грудня, 12.00

Музей Івана Гончара, виставковий простір "Творчість Свободи:

(р)еволюційна культура Майдану"

Київ, вул. Лаврська, 19

Як і для чого ми збираємо усні історії Майдану? Коли буде створено Архів Майдану? Чому важливо саме зараз записати свідчення учасників протестних акцій зими 2013–2014 років? Що робити людям, які отримали на Майдані травматичний досвід? 

 На ці та інші питання дадуть відповіді:

  • Семен Глузман – очільник "Фонду збереження історії Майдану", правозахисник, дисидент та політв'язень, президент Асоціації психіатрів України.
  • Володимир В’ятрович – голова Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук.
  • Наталія Машталер – режисер-документаліст, керівник проекту "Усні історії Майдану". 
  • Іванна Кобєлєва – координатор проекту "Майдан: усна історія", Український інститут національної пам’яті.

Свої історії Майдану вже розповіли близько 300 осіб. Серед них – бійці Самооборони, волонтери, медики, психологи, громадські та політичні активісти, і просто очевидці.

На презентації ви зможете почути і побачити, як починався Майдан, якою була участь в ньому жінок, що залишилося у пам'яті свідків подій 18–20 лютого, кого вважають героями учасники проекту і як загалом вони оцінюють події зими 2013–2014 років. 

Також дізнаєтеся, коли і в якій формі записи стануть доступними для громадськості та що буде використано для Музею Майдану. 

Прес-служба УІНП:

as@memory.gov.ua

тел.: +38 044 253 15 63,

+38 050 383 37 43

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.