Анонс: Лекція Збіґнєва Ґлюзи "Досвід документування та презентації новітньої історії "

Як документувати новітню історію? Як говорити про складні сторінки минулого? Як створювати унікальні видавничі проекти та мультимедійні виставки?

Про це та інші питання популяризації новітньої історії будемо говорити із легендарним Збіґнєвом Ґлюзою.

Збіґнєв Ґлюза є керівником центру "Карта", що займається документуванням і популяризацією історії сучасної Польщі та Східної Європи, президентом Фонду Східного Архіву та Фонду "Карта".

 Збіґнєв Ґлюза із Аліцією Ванцеж-Ґлюзою, дружиною та співзасновницею Центра "Карта" у архіві організації. Фото Войцеха Сюрдзеля, 2010

Центр "Карта" був заснований за умов "Воєнного стану" у 1982 році як підпільна структура польської антикомуністичної опозиції. До падіння комуністичного ладу "Карта" нелегально фіксувала свідчення політичних в’язнів, що виходили на свободу, займалася самвидавом. За цю діяльність Збіґнєв Ґлюза був заарештований і перебував в ув’язненні. 

Сьогодні Центр "Карта" - це сотні видавничих проектів, одноіменний історичний альманах, проект "Усна історія" та багато інших. Центр "Карта" також є співзасновником "Дому зустрічей із Історією" - виставкового і дискусійного простору у центрі Варшави.

Запрошуємо до участі та дискусії музейчиків, архівістів, істориків та громадських діячів, які займаються дослідженням та популяризацією історії.

Зустріч відбудеться за сприяння Польського інституту у Києві та Українського інституту національної пам’яті у Музеї Івана Гончара в рамках проекту "Музей Майдану/Музей Свободи".

19 грудня, п'ятниця

16:00-18:00

Адреса: вул. Лаврська, 19 (Івана Мазепи, 29)

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.