"Археологія злочину" у польському посольстві

У посольстві Польщі у Києві відбулась зустріч із Домінікою Сємінською.

Доктор Домініка Сємінська доповіла про результати досліджень у Володимирі Волинському. Археолог розповіла про дослідження таємних масових поховань НКВД, які були знайдені на території колишньої в’язниці у самому центрі міста, в межах давнього городища і замку часів Казимира Великого.

У масових похованнях, що датовані 1940-41 роками, знайдені рештки майже 3 000 осіб. Серед них були досліджені поховання як польських військових, так і цивільного населення міста. 

 Тільки одне з поховань, досліджених у Володимирі Волинському, містило рештки 232 жертв комуністичного режиму. За підрахунками археологів, більше половини з них складали жінки, чверть похованих тут не досягли зрілого віку.

Спосіб вбивства і балістичні матеріали подібні до тих, що знайдені у Катині, Биківнянських могилах,  похованнях у Пятихаткках під Харковом та у Мєдному, що в околицях Твері.

"НКВД засипало трупи негашеним вапном з метою приховати свої злочини," – стверджує археолог. Дослідниця також зазначила, що бракує архівних та будь-яких інших відомостей про вбитих: "Безперечно, це були громадяни Другої Речі Посполитої, але ким вони були і чому їх розстріляли невідомо". 

 Під час доповіді. Доктор Домініка Сємінська - праворуч. Фото polonews.in.ua

Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович, який брав участь у зустрічі із польським археологом, назвав ці дослідження важливим внеском у розкритті правди про комуністичний режим і пообіцяв сприяти у пошуках архівних свідчень, щодо вбитих у Володимирі Волинському. 

На зустрічі були присутні відомі історики, представники громадськості та польської меншини в Україні. 

Нагадуємо, з 1939 по 1956 рік на території давнього городища у Володимирі Волинському функціонувала в'язниця НКВД. У 2014 році було продовжено роботи із ексгумації та перепохованню жертв комуністичного режиму. Дослідження проводить група вчених з Польщі та України на чолі із доктором археології Домінікою Сємінською. 

На підставі повідомлень polonews.in.ua та інформації польських медіа


Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.