АНОНС. Мери Львова – презентація дослідницького проекту

Повний перелік керівників Львова – від перших історичних відомостей про місто до сьогодення – представляє дослідницький проект «Інформаційна база даних "Міські голови Львова"».

25 грудня 2014 р. о 16.00 в Центрі міської історії (м. Львів, вул. акад. Богомольця, 6) відбудеться презентація дослідницького проекту "Інформаційна база даних "Міські голови Львова"".

Зазначений проект є результатом роботи групи істориків Львівського національного університету ім. Івана Франка, Центру міської історії, Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.

Усі виконавці проекту мають тривалий досвід дослідження історії Львова, зокрема публікації документів з історії міста, історико-краєзнавчої діяльності, а також досвід реалізації українсько-польського дослідницького і видавничого проекту "Львів: місто–суспільство–культура", роботи з оцифрованими матеріалами.

Задум проекту полягає в тому, аби створити джерелознавчі передумови для вивчення досвіду управління Львовом, проектуючи його на роль особистостей з урахуванням різноманітності й, водночас, цілісності історичного процесу.

Зібрані і опубліковані матеріали мають робочий характер. Вони тільки окреслюють дослідницьке поле, вказують на його головні структурні елементи. Це – укладений хронологічно від кінця ХІІІ до початку ХХІ століття повний список львівських війтів, бурмистрів / бургомістрів, президентів, голів міськвиконкому, міських голів.

Дані про кожну особу можуть (залежно від періоду) включати відомості про роки життя, місце народження та поховання, період перебування на посаді керівника міста, а також загальний управлінський досвід, основні періоди громадської та політичної діяльності.

У зв'язку з текстовим матеріалом подано візуальний ряд, який представляє портретні зображення, гравюри, медальйони, пам'ятні таблиці, надгробки, епітафії, автографи, кам'яниці, в яких жили керівники міста. Передбачається також створення відповідної цифрової бази даних на веб-сторінці проекту Центру міської історії "Інтерактивний Львів".

Призначення цих матеріалів – висвітлення історії міста Львова як осередку взаємодії різних історико-правових та культурних традицій.

Проект реалізується за фінансової підтримки програми соціально-культурних грантів Львівської міської ради.

За детальнішою інформацією просимо звертатися до координаторів проекту доцента Львівського національного університету ім. Івана Франка Мар'яна Мудрого – тел.: 097 263 01 81, e-mail: m_mudryi@yahoo.com та заступника директора Центру міської історії Ірини Мацевко – тел.: (322) 275 17 34, e-mail: i.matsevko@lvivcenter.org.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.